WWW.LIBRUS.DOBROTA.BIZ
БЕСПЛАТНАЯ  ИНТЕРНЕТ  БИБЛИОТЕКА - собрание публикаций
 

«М. Г. Житарюк Лъе1есъкий нацюналышй утверситет т еш 1вана Франка (Украта) КОГН1ТИВ13МIЖУРНАЛ1СТИКА: ВЕКТОРИ ЗБЛИЖЕННЯ У cmammi розглянуто спектралъшстъ когштивЬму в контекст1 ...»

специфика взаимодействия в современном социокультурном пространстве

УДК 070

М. Г. Житарюк

Лъе1есъкий нацюналышй утверситет

т еш 1вана Франка (Украта)

КОГН1ТИВ13МIЖУРНАЛ1СТИКА:

ВЕКТОРИ ЗБЛИЖЕННЯ

У cmammi розглянуто спектралъшстъ когштивЬму в контекст1 сучасноИ журHcuiicmmu i проблемы медгапрактики з погляду теорш когштивног eidnoeidHOcmi .

Cognitivism and journalism: the vectors of rapprochement In the article the author considers the grectrum o f cognitivity in the context o f modern journalism and problems o f mediapractice from the cognitive theories o f conformi­ ty ’ view .

s Спроба осмислення балансу в журналютищ в po3pi3i теорш когштивноТ в1дпов1дност1 детермшована, по-перше, елементно-функцюнальною - об’ектсуб’ект - близьюстю до журналютики (теорш структурного балансу Ф. Гайдера [15], теор1я комушкативних акт1в Т. Ньюкома [14], теор1я когн1тивного дисонансу Л. Фест1нГера [2; 16]), теор1я конГруентност1 Ч. Осгуда i П. Танненбаума [3; 4], по-друге, можливютю подолання м1ждисципл1нарного вакууму (м1ж когн1тивною психолопею та журнал1стикою) .

Головна 1дея когттивних теорш - продукування понять, мислення, знан­ ия, головне джерело - ментал1тет (знаки, символы, значения, розумшня). Когт т ивим (cognition) - процес п1знання, один i3 трьох теоретичных напрям1в сощально'Г психологЛ, що системно опираеться на знания психологй'. Структурно м1стить широкий спектрально-концепцшний розкид, але об’еднаний спшьними теоретичными джерелами та концептуальним апаратом. Суть когттивного nidходу можна звести до «бажання пояснити сощалъну поведтку (видшення наrni. - М.Ж.) з допомогою опису переважно npoifecie ппнання, характерных для людини» [7, с. 90], що процесуально матиме приблизно таке в1дтворення: «Ду­ маю, д1знаюся, оц1нюю, усв1домлюю, розум1ю, вир1шую - i д1ю (або - не д1ю)» .

ГПзнання властиве людиш, i людина, як член сощуму, зад1яна цим соц1умом чи усвщомлено нав’язана цьому сощуму, як соцюкультурний, нацюнальноментальний та психолопчний феномены, здшснюе pi3Hi вчинки, яю, за умови прямого чи опосередкованого впливу на 1нших, соц1ал1зуються або ж, навпаки, асощал1зуються .

Зв’язок м1ж «вир1шив» i «вчинив» та социальною повед1нкою очевидный:

людина формуе уявлення про щосъ як ч1тку систему понять з допомогою певних 1нтерпретац1й; це допомагае ш бути продуцентом р1зних регулятор1в сощаМедиасфера и медиаобразование:

льно! поведшки на кшталт щей, задум1в, завдань, спод1вань, в1рувань, гшотез, способ1в реал1заци тощо. Тобто поведшка часто модифшована наявними i / або впорядкованими системами знаюв, символ1в, образ1в, понять, знань... Традицшно в такому контекст! щ проблеми вивчали й вивчають фшософ1я, лопка, психолопя, в меншому обсяз1 - icTopiK, полгголопя, нацюлопя, л1тература (особливо у хрестоматшнш части т). Журналштика - на nepexpecTi цих наукових р1чищ. 3 одного боку, вона шби насичуеться !хшми водами й пщживлюеться 1хньою енергетикою, а з шшого - сама стае невситимим джерелом. ОкреслеHi вище проблеми так чи шакттте стосуються журналютики i журналютика стосуеться i'x .

Pi3Hi розумовХ складов1-котщп - знания, думки, нам1ри (i редактор1в, i мед1авласниюв, i аудитор!!') - стають ключовими факторами утверджених на основ! збереження, розвитку або ж деградаци украшських 3MI теоретичних до­ ктрин Гештальтпсихологп (за влучним висловом Ярошевського та Анциферово!, « п едол оги свщомостЬ) [11, с .





209]) i Teopii поля К. Левша [11]. Як вщомо, головними напрямами когн1тив1зму е перцепщя, атракщя, формування та змта ammummdie. Гештальтпсихологи акцентують не на реальнш людиш та Г! взаемод1ях i3 навколитттт м св1том, а на ii ceidoMoerni, натом1сть саму д1яльшсть людини н1велюють д1яльн1стю свщомостг Теоретик когн1тив1зму Р.Абельсон влучно резюмував: кожна людина - насамперед Розм1рковувач, а пот1м уже -Д гя ч [1, с. 113] Тобто дп людини переважно усвщомлеш, а не спонтанно-рефлексш, е кв1нтесенц1ею процесуалъного типу поведтки. Ж урналкт теж конструюе певний процес i дотримуеться його: спочатку збирае факти, свщчення очевидц1в, коментар1, вивчае документа, осмислюе ix i лише пот1м пише .

У площиш людсько! псих1ки i дп очевидний зв’язок сощально! психологи з журналютикою (в контекст! осмислення останньо! як функционально!, перспе­ ктивно! соц1окультурно!, сказати б, психосоцюкулътурноХ моделг). Однак е мо­ мента, яю конкретно наближують, поеднують психолопю та журнал!стику, наприклад, \дея образу, довкола яко! свого часу виникла дискуЫя м1ж психолога­ ми. Сучасш когштивюти заперечили погляди давн1ших Гештальтпсихолопв про те, що дея образу - ц ш сн е утворення, моза!ка вщчуглв. У результат! наукових диспупв реал!зовано феноменологХчний метод: спостершач описуе свое сприйняття цш сно, формуючи образ. Цей метод, детально описаний у nporpaM i Дж .

Брунера «New Look» («Новий погляд») [8, с. 136], актуальний i цшний як л!тературознавцям, так i журнал!стикознавцям. Дж. Брунер розробив idew категоризацп. 1ншу щею - иоморфХзму (за Кьолером, структурна под!бшсть MaTepiaльних та психолопчних процес!в), запозичивши в Гештальтпсихологп, когнггав!сти розглядають переважно з погляду р!зноман!тних аспект!в м!жособист!сних вщносин, а не сощально оргатзованого простору. Для масово! комушкаци специфика взаимодействия в современном социокультурном пространстве i журналктики, навпаки, важливш е, тобто перспективне з погляду наукових дослщжень, е вивчення й осмислення социального простору .

Поштовхом до побудови численних моделей вгдпоегдностей i балансу., важливих у людських взаеминах з погляду суб’ектност! психолопчного комфо­ рту, став закон Къолера (закон центрацп). Иого суть полягае в тому, що, адек­ ватно до конкретных ситуацш, можуть виникати HOBi структуры сприйняття перецентрування», в суб’ективнш практищ пояснен! як тсайд. Опертя на життевий досвщ - важливий крок у Генез1 науково!' психолоп*1. KpiM цього, основоположним принципом к о г н т ш зм у, який опирався на програму гештальтпсихолопв, стало поеднання експериментально!' практики та безпосереднього дослщу .

«ТеорЫ поля» К. Левша - новий етап, теоретичне джерело когштивют1в, що доповнюе попередш ще!', базовая! переважно на перцепщях. Принципы досл!дження проблем особистост!, запропонован! в Teopi'i поля, ширш! за «оф оз», важливим стае «шотив». Отже, К. Лев!н зосереджуе увагу не стшьки на Гносеолопчних, скшьки на мотивацшних аспектах суб’ектно-об’ектних в!дношень .

Чшьними в «теори поля» е idei середовища i валентност^. 1дея взаемод!'! шдив!да й оточення (середовища) дозволяе долати суто когштивш утворення реа­ льною повед!нкою .

Попередники когштив!зму розум!ють «поле» як перцептивну структуру, що безпосередньо сприймаеться св!дом!стю, а Левш - як змтно-поведткову [17 с. 258]. Двояюсть трактувань, по-перше, недостатня, щоб заперечити чи Biдкинути теор!ю поля, по-друге, принципово важлива в соц!альн!й психолоп1, сощальнш шформаци, масов!й комун!каци, оскшьки збалансовуе pi3Hi типи структур - вщ когнггивних до людських взаемин, - уможливлюе м!ж ними зм ь ни, забезпечуе перехщ одного в шше. 1дея валентност! обгрунтовуе «локомощ!'»

шдивща в життевому середовищ!: позитивна валентнють - це прагнення шдивща в певну частину силового поля, а негативна - рух у протилежний 6iK [7, c. 95] .

Вплив Левша на розвиток сощально!’ психологи ушкальний у тому ceHci, що, з одного боку, вщтепер когн!тив!сти унормовують анал!з гуман!стичних аспект!в повед!нки, з iH m oro, - пращ його у ч т в (Л. ФестшГера та Ф. Гайдера) становлять основу когштив!зму як окремого напряму .

Поняття «когттивно! оргатзаци» або «когттиеног структуры» - головна концептуальна складова апарату когн!тивних теорш. У тлумаченш 1Валенттстъ - «цтнгстъ, значущктъ об’екта, nodii або dii для суб’екта, Ихнямотивацгйна ста». Цит. за: Г.А. Броневицький, Г.Г. Броневицький, А.Н. Томшгн. Психологопедагопчний словник офщера-вихователя корабельного п!дрозд!лу, 2005.

Режим доступу:

http://medbib. in.ua/psihologo-pedagogicheskiy-slovar-ofitsera.html .

2015 Медиасфера и медиаобразование:

Р. Зайонца, «когштивна оргашзащя» - це «будь-яка форма взаемодш м1ж когштивними елементами (незважаючи на i'xHi визначення), що мае мотивацшш, афективш, установчц поведшков1 чи когштивш наслщки» [5, р. 321]. До слова, з приводу визначень «елеменлв» структури в1дсутня си льна платформа, а наукова дискус1я не вшухае упродовж десятир1ч. Так, Л. ФестшГер вважае, що pi елементи - «будь-яю знания, думки, переконання про оточення, про себе, про чиюсь поведику» [2, р. 200], а Дж. Брем називае i'x «пунктами шформащ!'» [7, с. 97].

У середин когитивних структур розмежовують три головт процеси:

а) диференщащя, б) 1нтеграц1я, в) з1ставлення елеменпв .

1х можна трактувати, по-перше, з погляду психологи (роль нди вщ а в розмежуванн1 та щентифшацЙ окремих даних i явищ), по-друге, з погляду психоло­ ги творчоспи у журналштищ (роль, методи i способи популяризацн «щец теми, мети, завдань, мотив1в, образ1в...»), по-трете, з погляду meopii масовог комунтаци (рол1 комун1канта та комушката) .

Поняття «стимул» та «вщповщь» доповнюють концептуальний апарат когн1тивних теор1й. «Стимул» - це динам1чний, активований об’ект як елемент загально1 ситуацн, a «eidnoeidb» - процес побудови когитивно!' структури i3 врахуванням стимулу. Натомкть найб1льш значущою зм1нною людсько'1 повед1нки, за Ч.ОсГудом, е «значения» [3, р. 32], яке Дж. Брунер називае «насл\дком процесу категоризаци» [8, с. 138] .

Пояснения «значения» без «прив’язки» до психологи, наприклад, як по­ няття, усвщомлення важливост1, необхщностц pyniifi стимулу тощо, вважаемо, було б неповним. Наука все ж завдячуе когитивктам тим, що «значеннева» полемша стимулювала появу «поняттево!рамки» («frame of reference»), незамиHo'i в лопщ науки, и д час анал1зу «методолопчних i теоретичних проблем знания для характеристики певного сильного контексту, який враховуе дослщник або який притаманний яюйсь теоретичн1й ор1ентацн» [7, с. 95-96]. «Поняттева рамка» - один з найбшьш ун1версальних, часто незамшних методоло­ пчних ключ1в сощальних, гумаитарних наук, у т. ч. й журнал1стики, в яких якщо не головний, то надважливий принцип постшного поргвняннямасштабування (великий, ще бшыний; малий, ще менший). Саме цей принцип дозволяе детально розглядати певн1 об’екти i контекстуально з1ставляти поведь нку .

3-пом1ж двох груп когттивних теорш - a) meopii когнитивное eidnoeidnocmi (найвизначшнп представники: Ф. Гайдер, Т. Ньюком, Л. ФестшГер, Ч. Осгуд, П. Танненбаум, Р. Абельсон, М. Розенберг); б) meopii С. Аша, Д. Креча та Р. КрачфЫда - на предмет придатносл в теоркх масово! комуикацЙ та журналктики сл1д детальн1ше розглядати пращ представниюв nepnioi' групи, адже друга група когн1тив1ст1в не приймае щей вщповщносл .

специфика взаимодействия в современном социокультурном пространстве Праця «Teopi'i когштивнсн ввдповщностЬ) [1] е шюстращею явища, коли в певний проъйжок часу виникають близью Teopi'f р1зних автор1в без прямих наукових контакт1в. HanpHKrnpi 50-х роюв XX столггтя Teopii' когштивно'1 вщповщност1 виникають т д р1зними назвами: балансу, Kompyenmnocmi, симетрп, дисонансу. Спшьне для них одне - максилйзувати внутрш ню i м1жгрупову ввдповщшсть, оскшьки неввдповщшсть породжуе психолопчний дискомфорт, який сприяе реконструкцп когштивних структур з метою вщновлення (встановлення) вщповщностей. Хоч Ебшгауз узагальнив: pi Teopii' мають «довге минуле, але коротку icTopiio», послщовники теорш вщповщност1 вбачали зв’язок i з середньов1чним поняттям «лопчно'1 людини», i з т з ннттими фшософськими конрепр1ями людини», «економ1чно1 людини» [7, с. 99] .

Загальну мету Koernmueicmie - спробу зютавити в людсьюй поведшр1 лопчне й алопчне, рарюнальне й нерарюнальне - можна вважати одним з голов­ ных завданъ не тшьки психолоп'1, а й журналютики. Без врахування названих проблем, правду можна трактувати як брехню, важливють - як нерацюнальн1сть, алопчшсть - як лопчшсть, переваги - як вади... На практищ гнорування збалансовашстю, консонансшстю, знаниями на користь «треба» обертаеться тенденцшшстю, пропагандою, машпуляр1оо, унормуванням авторитарного, тотал1тарного тишв журналютики або ж в1дходом вщ журналютських с т а н д а р т узагалг Усвщомлення ускладнень форм суспшьного життя, пошуку нових i papiональних форм поведшки спонукали переосмислювати численш проблеми та феномени. Вважають, що прямими джерелами meopiu eidnoeidnocmi е, поперше, idei К.Левта про причини конфлтту (типи конфлшйв: «тдоад - шдхщ»

(«approach - approach»), «уникання - уникання» («avoidance - avoidance»), «шд­ хщ - уникання» («approach - avoidance»), згодом i'x експериментально пщтвердив Мшлер), по-друге, колективна пращ nid кер1вництвом Т Адорно «Авто­ ритарна особистытъ» [6]. Спрямована проти культу фюрера, книжка мютила роздш «Когштивна будова особистосй», да й осмислено поняття «толеранттстъ неоднозначность», який постав як прообраз ipei «mepnuMocmi neeidnoeidHocmi» (теор1я когнитивного дисонансу) .

3 погляду практично!' журналютики, проблеми й ipe'i, п щ ш т у прарях коrHiTHBicTiB, - значунр, хоч i майже не ocмиcлeнi .

Спекуляр1я (невмотивоване використання) поняттями «толерантшсть», «свобода слова», «бэданс», по-перше, породжують карикатуршсть 3MI (i професшну, i суспшьну), по-друге, сприяють ефективносп спериф1чних комушкативних технологш, несумюних i3 3MI, а наближених до ЗМ1ПМ (плюс пропага­ нда та машпуляр1я), реал1зованим з допомогою теорш «тдшюрно'1» модели cпipaлi тощо .

2015 Медиасфера и медиаобразование:

На журналктищ початку XXI стагиття, бездоганнш ззовш, р1знш за суттю, сповна вщбиваються реалп шформацшно!' доби, так що через функцюнальну трансформацпо виникають певш о б ’жтивт передумови И самолжвгдагщ .

3-пом1ж симптоматичних ознак девальващ!' професшних с т а н д а р т найвиразшшими \ найвщчутшшими за руйшвною силою е тенденцшш, цшеспрямоваш глобалыл змши концептуальних завдань (контролювати [ конструювати - залежно вщ модел1 журналктики: чи то шформацшно!', чи то аналогично'!) на завдання вторинш (розважати та рекламувати). 1нод1 це поеднуеться як незрозумший пбрид. Ось, наприклад, навггь у постреволюцшнш, охопленш вшною проти зовнпттнього агресора, моральш, професшш й етичш принципи так [ залишаються формальшстю для мед1атор1в, адже практично вс1 ЗМ1 подають як основну под1ю дня зустр1ч! олкарха Д. «Шрташа на европейському майданчику .

Чи шсля таких факив шдтасовки реально!' дшсност! з метою трансформацп масово!' свщомосп укра'шська журналктика набагато краща, чесшша за так зваш росшсыа мас-мед1а (шформацшш вшська)? Де тут професюнал1зм, незаангажованють, збалансовашсть? Ж урналктика перетворюеться на безвщповщального мед1атора, принципи I функцп журналктики (як самодостатньо!' полкощ окультурно! системи) начебто об’ективно, але насправд! оргашзовано [ грубо, виткняють { тдм ш ю ю ть псевдомодерш ефектш новодомшанти - квазшринципи { кваз1функцп, зведеш до примкиву: догоджати, осшвувати, славити, розва­ жати, рекламувати. Усе виразшше спостеркаемо «вщмову» од рол1 сусшльно!

трибуни, формулянта й Ы щ атора суспшьного д1алогу, на користь озвучувачаоствувача чужих тез, виконавця наказ1в, щ лб’язкового { ницого прислужника.. .

Нацюнальш телеканали р1зних кра'!н перетворюються на щлодобов! мелодраматичш { танцювальн! майданчики, ^^^^ал1т1», «комедк чи полкичш шоу без (або з м1зерною часткою) щкаво'!, св1жо1 думки, тверезо!' оцшки, квал1фкованого анал1зу з урахуванням причинно-наслщкових зв’язюв. Виявляеться, сер1аломашя, шоумашя, традицшна I прихована реклама н!бито сприяють збшыненню рейтинпв, тираж1в, доход1в .

Р1зш зовш ш ньо-а^ибутивш вдосконалення, як-от: перерозподш аудиторН (збшынення глядач1в I зменшення читач1в), поява нових телеканал1в \ радюстанцш, газет [ журнал1в, веб-саклв, збшынення перюдичност! та зростання оперативност! - недостатт компенсаторы етрат для бшыпост! вщкритих нацюнальних шформацшних продукив, нацюнальних моделей журналктики. Нав к ь пор1вняно благополучна в цьому се н а ЬБмеччина, де за останне десятир1ччя кшьюсть читач1в стабшьно висока, не переформатована електронними медь апродуктами, виявляеться, теж зггкнулась з серйозними !нтелектуальними про­ блемами, про що йдеться у книжщ Штефана Боннера та Анне Вайс «Поколшня тупих» [10] .

специфика взаимодействия в современном социокультурном пространстве Серйозною загрозою для майбутнього журналютики е нормування 'й ноBo'i «ролн з акцентом на товарну функщю. Журналютика, трансформована в «ж ^надю тику як товар», втрачае позицшну, свггоглядну, фахову, моральну принциповють, вишукуючи модерш пояснения на кшталт толерантности але залишаеться принциповою тшьки в досягненш прибупав-надприбутюв .

3 позицн врахування нових викликгв перед журналгстикою майбутнього, яка ще мае шанс не втратити публщистичний потенцгал (про це, зокрема, йдеться у книжках Й.Лося «Публщистика й тендешщ розвитку свггу» та «Перспективи свггоглядно1 публщистики» [12; 13], у нашш монографй‘ «Соцюкультурна модель журналютики...» [9]), треба по-новому шдходити не лише до визначення понять, а й до розумтня суспшъних i глобальных явищ. Тому не стшьки за словниковими пояснениями, скшьки опираючись на здоровий глузд i осмислення вщомих тенденцш i явищ, моделюючи новц вважаемо, що свобода сло­ ва - це насамперед eidnoeidcuibnicmb за слово: збалансоване, осмислене, чесне, компетентне, а не право на безвщповщалын, сфалыноваш i руйшвш словапродуценти вщповщних думок та дш, адже толеранттстъ - це культура д1алогу, а не потурання нахабству монологу, це заборона брехати, паплюжити, славословите, утшнзац1я словесно-текстових вщход1в, а не без’язике мовчання чи кивання головою .

Список основних джерел

1. Abelson, R. Psychological Implication / R. Abelson et al. (eds.) // Theories of Cognitive Consistency. - Chicago, 1968 .

2. Festinger, L. A Theory of Cognitive Dissonance / L. Festinger. - Evanstone, 1957 .

3. Osgood, C. E. Tne Measurement of Meaning / С. E. Osgood, G. Suci, P. Tannen­ baum // Semantic Differential Technique. - Chicago, 1968 .

4. Osgood, C. E. The Principle of Congruity in the Prediction of Attitude Change / С. E. Osgood, P. Tannenbaum // Psychological Review. - V. 62. - 1955 .

5. Zayonc, R. B. Cognitive Theory in Social Psychology / eds. G. Lindzey, E. Ar­ onson // The Handbook of Social Psychology. - V. 1. - Reading, 1968 .

6. Адорно, T. Авторитарная личность / T. Адорно. - М., 1997 .

7. Андреева, Г. М. Зарубежная социальная психология XX столетия: Теорети­ ческие подходы / Г. М. Андреева, Н. Н. Богомолова, Л. А. Петровская. - М. : Аспект Пресс, 2002 .

8. Брунер, Дж. О перцептивной готовности / Дж. Брунер // Хрестоматия по ощущению и восприятию. - М., 1975 .

9. Житарюк, М. Г. Сощокультурна модель журналютики: традици i новатор­.- -4 1

10. Кримова, О. Тупий i ще тушший / О. Кримова // Експрес. - 2008. - 28 лют .

(№ 27) .

11. Левин,. - СПб., 2000 .

12. Лось, Й. Публщистика й тенденцп розвитку свггу / Й. Лось. - Льв1в, 2008. с .

2015 Медиасфера и медиаобразование:

13. Лось, Й. Д. Перспективы свпоглядно! публщистики / Й. Д. Лось. - Льв1в, 2014.­

14. Ньюком, Т. Социально-психологическая теория интеграции индивидуально­ го и социального подходов / Т. Ньюком // Современная зарубежная социальная пси­ хология. Соколова, И. В. Социальная информатика и социология: проблемы и пер­ спективы взаимосвязи / И. В. Соколова. - М. : Союз, 1999 .

16. Фестингер, Л. Теория когнитивного диссонанса / Л. Фестингел. - СПб., 1999 .

17. Ярошевский, М. Г. Развитие и современное состояние зарубежной психоло­ гии / М. Г. Ярошевский, Л. И. Анцыферова. - М., 1974 .

–  –  –

УЧИТЬ ОБЩАТЬСЯ: О МЕТОДИКАХ РАЗВИТИЯ

АССОЦИАТИВНОГО МЫШЛЕНИЯ И НАВЫКОВ

МЕЖЛИЧНОСТНОЙ КОММУНИКАЦИИ

Статья описывает практический опыт кафедры журналистики Сибирского федерального университета по развитию у студентов ассоциативного мышления и навыков межличностного общения в рамках курса «Радиожурналистика» и учебно­ ознакомительной практики .

–  –  –

Сегодня большинство усилий преподавателей журналистского мастерства сосредоточено на подготовке конвергентных журналистов. Привить студентам навыки работы на разнообразных платформах - это, пожалуй, главная задача кураторов производственных практик, особенно, если вуз имеет соответствую­ щую базу. Не отрицая актуальности этого направления в современном ме­ диаобразовании, нам бы хотелось сосредоточиться на другом, не менее важном аспекте .

На какой бы медиаплатформе ни работал журналист, он не может обой­ тись без основных коммуникативных навыков. Ведь по-прежнему значительная



Похожие работы:

«Составители: главный библиограф Н. В. Зотова главный библиограф Л. Ю. Семенова редактор: Н. С. Бирюкова дизайн обложки: Н. В. Алешина Читающий мир : день за днем : специальный выпуск информационного сборника "Библиотечный хронограф" [Текст] / ГБУК РО "Ряз. обл. универс. науч. б-ка им. Горького", группа научной информ. по кул...»

«7 Огородная АЗБУКА Огородная AЗБУКА Памятка огородника На растущей Луне (в 1-й и 2-й четвертях) сажают всё, что ценится за надземную часть, — листья, перья, цветы, плоды. На убывающей Луне (в 3-й и 4-й четвертях) — всё, чт...»

«3. Мордкович, Э.М. Семантико-тематические группы соматических фразеологизмов / Э.М. Мордкович // Актуальные проблемы фразеологии. – Новосибирск, 1971. – С . 244-245. ОБРАЗ ЛИЧНОСТИ В НАЦИОНАЛЬНОЙ ЯЗЫКОВОЙ КАРТИНЕ МИРА ЧЕРЕЗ ПРОЕКЦИЮ ЗООНИМИЧЕСКОГО КУЛЬТУРНОГО КОДА PERSONALIT...»

«ТРУДЫ Том 126 2017 ГОСНИТИ Теоретическое и научно-практическое издание "Труды ГОСНИТИ" основано в 1963 году. Учредитель и издатель – Федеральное государственное бюджетное научное учреждение "Всероссийский научно-исследовательский технологический институт ремонта и эксплуатации машинно-тракторного парка" (ФГБНУ ГОСНИТИ)....»

«Вестник Томского государственного университета Культурология и искусствоведение. 2019. № 33 УДК393+395+397 DOI: 10.17223/22220836/33/2 В.А. Бурнаков БЫК КАК ВОПЛОЩЕНИЕ ДЕМОНИЧЕСКОГО НАЧАЛА В ТРАДИЦИОННЫХ ВЕРОВАНИЯХ И ФОЛЬКЛОРЕ ХАКАСОВ (КОНЕЦ XIX – СЕРЕДИНА XX ВЕКА) В ста...»

«Что касается рифмы, то любые отступления от оригинала крайне нежелательны. Если при переводе все же была утеряна рифма между двумя строчками, рифмующимися в оригинале, то есть смысл компенсировать подобное упущение рифмой в том месте, где в оригинале ее не было. Главное – убедиться, что она уместна...»

«НАУЧНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ РАЗВИТИЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОГО ПРОИЗВОДСТВА ПЛОДОВ и ЯГОД Акимов Михаил Юрьевич директор ФГБНУ "ФНЦ им. И.В . Мичурина" Садоводство – важнейшая отрасль обеспечения выполнения государственной политики в области здорового питания населения Российской Федерации Цель науки и производства: ГОД...»

«Департамент культуры и национальной политики Кемеровской области Кемеровская областная научная библиотека им. В.Д. Федорова Отдел прогнозирования и развития библиотечного дела Ежегодный доклад о деятельности муниципальных библиотек Кемеровской области: год 2017 КЕМЕРОВО ББК 78.3...»







 
2019 www.librus.dobrota.biz - «Бесплатная электронная библиотека - собрание публикаций»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.