WWW.LIBRUS.DOBROTA.BIZ
БЕСПЛАТНАЯ  ИНТЕРНЕТ  БИБЛИОТЕКА - собрание публикаций
 

«ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ, ФІНАНСОВА ІНКЛЮЗІЯ ТА ФІНАНСОВИЙ ДОБРОБУТ В УКРАЇНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ Червень 2019 р. Київ, Україна Цей звіт підготовлено за підтримки американського народу, ...»

ПРОЕКТ USAID «ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ»

ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ,

ФІНАНСОВА ІНКЛЮЗІЯ ТА

ФІНАНСОВИЙ ДОБРОБУТ В УКРАЇНІ

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Червень 2019 р .

Київ, Україна

Цей звіт підготовлено за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку

(USAID). За зміст цього звіту несе виключну відповідальність Проект USAID «Трансформація фінансового сектору», який виконується компанією DAI Global LLC. Висловлені в цьому звіті погляди не обов'язково збігаються з поглядами USAID чи Уряду США .

© Проект USAID «Трансформація фінансового сектору», червень 2019 р .

ПЕРЕДМОВА Сприятливе середовище для фінансового сектору будь-якої країни здебільшого ґрунтується на двох головних компонентах: 1) достатність законодавчої, регуляторної та наглядової бази фінансових ринків і 2) рівень довіри населення до фінансових установ та ринкової практики .

Якщо над цим замислитися, то вражає, яку велику довіру треба мати, щоб дати комусь гроші в обмін на просту обіцянку повернути їх з відсотками в певний час у майбутньому. Довіра населення, в свою чергу, визначається складною взаємодією змінних: контекстуальні чинники (макроекономічні результати, рівень інфляції та зайнятості); чинники, що характеризують культуру (ставлення й переконання); рівень знань; а також відчуття справедливого ставлення під час здійснення фінансових транзакцій. За останні 10 років значно зросла кількість міжнародних досліджень впливу фінансової грамотності (знання, ставлення, поведінка) на стабільність фінансових систем .

У цьому дослідженні вперше застосовано методику ОЕСР для порівняння бала України в Індексі фінансової грамотності з балами європейських і сусідніх країн. Індекс складається з 21 запитання про фінансові знання, ставлення та поведінку. Дослідницька компанія InMind провела загальнонаціональне репрезентативне опитування наприкінці грудня 2018 року .

Було опитано 2007 респондентів віком від 18 до 79 років. Концепцію опитування підготував Проект USAID «Трансформація фінансового сектору» за активної співпраці та підтримки з боку Національного банку України .

Дослідження має три головні цілі:

надання детальної інформації про стан фінансової грамотності в Україні, у тому числі визначення стрижневих проблем, які призводять до порівняно низького бала для країни;

інформування для розробки національної стратегії підвищення фінансової грамотності для України із зазначенням пропозицій щодо цільових аудиторій і планів дій;

сприяння розумінню зв’язку між фінансовою грамотністю та фінансовим добробутом, а також демонстрація того, що знання, ставлення і звички населення у фінансових питаннях можуть значно впливати на якість життя .

Головний автор цього дослідження – Роберт Дрейк, консультант Проекту «Трансформація фінансового сектору» з Австралії, директор консалтингової фірми SmartSteps, колишній керівник групи з підвищення рівня фінансової грамотності при Комісії з цінних паперів та інвестицій Австралії. Цінну аналітичну, методичну і статистичну підтримку надав український консультант Проекту Михайло Допіра .

ЗМІСТ РЕЗЮМЕ

1. ВСТУП

2. ІНДЕКС ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ

3. ФІНАНСОВІ ЗНАННЯ

4. СТАВЛЕННЯ ДО ФІНАНСОВИХ ПИТАНЬ

5. ФІНАНСОВА ПОВЕДІНКА





6. ФІНАНСОВИЙ ДОБРОБУТ

7. СЕГМЕНТИ АУДИТОРІЇ ОПИТУВАННЯ

8. ВИСНОВКИ

ДОДАТОК 1. БІБЛІОГРАФІЯ

ДОДАТОК 2. МЕТОДИКА ОПИТУВАННЯ

ДОДАТОК 3. БАЛИ ОЕСР – ОСНОВНІ ДЕМОГРАФІЧНІ ВІДМІННОСТІ

ДОДАТОК 4. ВИЩИЙ СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ

4.1 Аналіз за методом головних компонент

4.2 Регресія на загальний рівень добробуту

4.3 Дерево прийняття рішень

4.4 Кластерний аналіз

ДОДАТОК 5. АНКЕТА ДЛЯ ОПИТУВАННЯ

-4РЕЗЮМЕ Це звіт про результати загальнонаціонального опитування з питань фінансової грамотності, яке проводилось у грудні 2018 року. В опитуванні взяли участь 2 007 українців віком від 18 до 79 років .

Анкету було розроблено на основі опитування ОЕСР/Міжнародної мережі фінансової просвіти. Це дало нам змогу обчислити індекс фінансової грамотності ОЕСР для України та порівняти його з тридцятьма (30) іншими країнами.

Запитання стосувались таких аспектів:

фінансова грамотність, зокрема:

- фінансові знання, наприклад, розуміння суті відсотків та інфляції,

- ставлення, приміром, надання переваги витрачанню грошей проти заощадження,

- поведінка, наприклад, планування, заощадження, отримання порад;

користування фінансовими продуктами;

фінансовий добробут;

демографічні змінні, наприклад, вік, дохід, освіта тощо .

УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ

Для тлумачення результатів опитування важливою є соціальна, політична та економічна ситуація в Україні. Населення України становить 42 млн осіб, країна має високий рівень освіти. Відтоді як Україна здобула незалежність 1991 року, її перехід від радянської економіки до європейської ринкової економіки відбувається повільно та з коливаннями. Після періоду економічного зростання на початку 2000-х років Україна зазнала двох серйозних економічних криз. Починаючи з 2014 року з ринку було виведено понад 80 банків з пруденційних причин, а гривня девальвувала з 8 грн за долар США (станом на 1.01.2014) до 24 грн (станом на 31.12.2015). Анексія Криму Росією 2014 року та агресія на Донбасі знизили економічну активність, а перед населенням повстали проблеми безпеки .

Населення України має дуже низький рівень довіри до багатьох установ (зокрема й банків), а законодавство про захист прав споживачів знаходиться у процесі становлення. Ринки страхування, іпотечного кредитування, інвестування та пенсійних накопичень є дуже малими. Українці мають низький рівень доходів, порівнюючи з мешканцями сусідніх країн Східної Європи .

ЗАГАЛЬНИЙ РІВЕНЬ ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ

За методикою ОЕСР, загальний індекс фінансової грамотності України становить 11,6 (із 21). Цей індекс базується на балах за фінансові знання, ставлення та поведінку. Індекс України є на одному рівні з найнижчим значенням серед 30 країн в опитуванні ОЕСР 2016 року, а саме з індексом Польщі (11,6) .

Результат України є також трохи нижчим, ніж середній показник (12,1) для шести сусідніх країн з низьким та середнім рівнями доходу, у яких проводилось опитування ОЕСР (Білорусь, Грузія, Угорщина, Польща, Російська Федерація, Туреччина). Різниця в результатах між Україною та іншими країнами пояснюється низькими балами за ставлення та знання .

РИС. 1. БАЛИ З ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ ОЕСР: ПОРІВНЯННЯ З ІНШИМИ КРАЇНАМИ

–  –  –

Примітка: Розбіжності у деяких підсумкових значеннях виникають через округлення .

Демографічні відмінності. Загальний індекс фінансової грамотності продемонстрував лише незначні відмінності залежно від статі та типу населенного пункту, але куди більші відмінності залежно від віку, рівнів доходу та освіти. Найбільша відмінність полягала в тому, що найвищі бали були пов’язані з користуванням банківським рахунком. Бали за фінансову грамотність є найнижчими у віковій групі від 18 до 24 років (10,6). Бали за фінансові знання та поведінку значно підвищуються зі збільшенням доходу, але ставлення є однаковим незалежно від рівня доходу .

-5ФІНАНСОВІ ЗНАННЯ Лише 43% дорослого населення в Україні правильно відповіли на мінімум п’ять із семи запитань на перевірку знань (що вважається мінімальним цільовим показником) проти показника 56% в усіх країнах, які брали участь в опитуванні ОЕСР у 2016 році, та показника 51% для сусідів України .

Українці з власного досвіду добре знають, що таке інфляція та як розраховувати знижки в магазинах .

Рівень знань простих відсотків нижчий, ніж в інших країнах (55% в Україні проти середнього показника 65% для інших країн, які брали участь в опитуванні ОЕСР) .

Низький рівень розуміння того, що обіцянка високого доходу, імовірно, означає високі ризики, робить українців вразливими до шахрайських схем і спекулятивного інвестування .

Лише 21% опитаних змогли правильно вибрати з короткого списку пропонованих варіантів розмір гарантованої державою суми відшкодування за банківським вкладом (200 000 грн) .

СТАВЛЕННЯ ДО ФІНАНСОВИХ ПИТАНЬ

В опитуванні ОЕСР використовуються три запитання для того, щоб вивчити ставлення людей у короткостроковій та довгостроковій перспективах. Результати порівняння різних країн вражають:

українці більше думають про короткострокову перспективу й більш схильні до витрачання грошей, ніж до заощадження .

РИС. 2. ЧАСТКА ЛЮДЕЙ, ЯКІ НЕ ЗОСЕРЕДЖЕНІ НА КОРОТКОСТРОКОВІЙ ПЕРСПЕКТИВІ

–  –  –

Низький бал за ставлення до фінансових питань був, на диво, характерний для всіх демографічних груп .

Сплата податків. Опитування показує, що близько половини українців почуваються комфортно, ухиляючись від сплати податків. Наприклад, 48% погодилися б отримувати частину зарплати готівкою («у конверті» – це спосіб ухилення від сплати податків для роботодавців і працівників) .

Ставлення до фінансової грамотності. Українці демонструють великий інтерес до фінансової грамотності та її підтримку. Вони прагнуть, щоб діти вчилися розпоряджатися коштами. Наприклад, 70% хотіли б, щоб дітей навчали в школі, як розпоряджатися своїми фінансами .

Обговорення фінансових питань. У громадян України поляризоване ставлення до розмов про гроші .

Тоді як 40% опитаних говорять про гроші з родичами та друзями, 41% – ні. Це важливо, оскільки важко підвищити фінансову грамотність, якщо людям незручно говорити про гроші .

ФІНАНСОВА ПОВЕДІНКА Середній бал за фінансову поведінку в Україні становить 5,2 (за шкалою від 0 до 9). Він вищий, ніж у сусідніх країнах (4,8), але нижчий за середній бал 5,4 тридцяти країн, що брали участь в опитуванні ОЕСР 2016 року. Існує велика різниця в сумі балів за фінансову поведінку між людьми, які користуються банківським рахунком (6,1), і людьми, що не користуються банківським рахунком (4,9) .

Здійснення заощаджень. 61% опитаних мають заощадження, зроблені певним чином. Проте для багатьох респондентів термін «здійснення заощаджень» має короткострокове значення. 52% сказали, що вони заощадили гроші, зберігаючи їх у своєму гаманці або готівкою вдома. Тільки 12% українців сказали, що вони заощадили, переказуючи гроші на вкладний (депозитний) рахунок у банку. З-поміж тих, хто має заощадження на вкладному (депозитному) рахунку, більше половини також зберігали

-6заощадження вдома. Це свідчить про дуже міцну культуру надання переваги готівці та уникнення відносин із банками .

Фінансові цілі. Близько половини дорослого населення (48%) має фінансові цілі. Найпоширеніші з них:

освіта (18%), будівництво або придбання житла (17%) і ремонт/поліпшення житла (15%) .

Зведення кінців з кінцями. Одне з головних питань про фінансову поведінку стосувалося дій людей, коли їхні витрати перевищують доходи. За останні 12 місяців близько 30% усього населення мали розрив між доходами та витратами й «вирішили» цю проблему за допомогою позик або відстрочення платежів за борговими зобов’язаннями .

КОРИСТУВАННЯ ФІНАНСОВИМИ ПРОДУКТАМИ

Рівень користування фінансовими продуктами в Україні є низьким. Лише 60% респондентів сказали, що вони за останні два роки користувались певним видом фінансового продукту .

Низький рівень користування банківськими рахунками та іншими фінансовими продуктами призводить до серйозних наслідків. Люди з більшою вірогідністю ефективніше заощаджують кошти, коли зберігають їх на рахунку в банку, ніж у гаманці або вдома, де є більша спокуса їх витратити. Готівкова економіка означає, що банки мають менше коштів для кредитування інвестиційної діяльності чи придбання активів, що перешкоджає економічному зростанню країни .

–  –  –

Особистий і сімейний дохід найбільше впливають на фінансовий добробут. Однак у дослідженні також визначено чинники фінансової грамотності, що значно впливають на добробут людей (із будь-яким рівнем доходу). Ці чинники включають відсутність позик для повсякденних потреб, широкі фінансові знання та орієнтування на більш тривалий строк (думати про завтрашній день і заощаджувати, а не витрачати кошти й жити сьогоднішнім днем) .

-7СЕГМЕНТИ АУДИТОРІЇ ОПИТУВАННЯ Дослідження демонструє наявність п’яти широких груп у складі населення України. Ці «сегменти аудиторії опитування» корисні для планування комунікаційних кампаній. Такі групи включають «студентів» (4% населення), «зразкові сім’ї» (35%), «сім’ї у скрутному становищі» (20%), «сім’ї у більш комфортному становищі» (18%), «старше покоління» (26%) .

ВИСНОВКИ Це дослідження містить важливу інформацію про стан фінансової грамотності, рівень користування фінансовими послугами (інклюзія) й добробуту в Україні та пропонує напрямки для вжиття заходів .

Індекс фінансової грамотності України є на одному рівні з найнижчим значенням серед 30 країн в опитуванні ОЕСР, а саме з індексом Польщі. Він є нижчим, ніж у інших найближчих сусідів. Це переконливо свідчить про те, що програми з фінансової грамотності повинні стати в Україні пріоритетом .

Рівень фінансового добробуту українців низький, при цьому багато українських сімей ледве зводять кінці з кінцями. Для України як для країни з низьким для Європи рівнем доходу, дохід є вирішальним чинником для загального фінансового добробуту населення. Але дослідження свідчить про те, що, незалежно від рівня доходу, на добробут також впливає поведінка людей по відношенню до грошей (уникнення позик для фінансування повсякденних потреб), їхнє ставлення (чи зосереджують вони увагу на короткостроковій перспективі та витратах або на довгостроковій перспективі й заощадженнях) і їхні широкі фінансові знання .

Програми з підвищення рівня фінансової грамотності мають містити «м’які» питання, що стосуються культури в суспільстві, а саме: щодо турботи про завтрашній день та готовності обговорювати фінансові питання. Рівень фінансової грамотності найнижчий у віковій групі 18-24 років. Це указує на те, що пріоритетними можуть стати ініціативи з фінансової грамотності для підлітків і молоді. Українці рішуче підтримують викладання фінансової грамотності у школах .

В Україні низький рівень користування банківськими рахунками та рівень формальних заощаджень .

Частково це можна вирішити за допомогою підвищення рівня фінансової грамотності (особливо ставлення щодо орієнтування на більш довгострокову перспективу і планування заощаджень), але лише цього недостатньо. З огляду на минулі фінансові кризи, відсутність довіри серед широких верств населення й культуру готівкових розрахунків, українським банкам також потрібно завоювати довіру людей. Також необхідні дієве законодавство про захист прав споживачів та ефективний пруденційний нагляд за банками .

Щоб змінити визначені у дослідженні ставлення й поведінку українців, треба проводити масштабну інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення, акцентуючи на позитивних перетвореннях, які така зміна може привнести щодо якості життя. Порівняння з іншими країнами показує, що для покращення ситуації Україні треба зробити ще дуже багато .

–  –  –

Звіт можна використати для таких цілей:

наведення доказів необхідності заходів з підвищення фінансової грамотності, захисту прав споживачів і фінансової інклюзії;

визначення пріоритетів та цільових груп для національної стратегії підвищення фінансової грамотності;

окреслення пріоритетів і цільових груп для проектів із фінансової інклюзії;

з’ясування базових показників для порівняння з показниками ефективності реалізації майбутніх проектів .

УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ

Хоча фінансова грамотність і фінансова інклюзія є глобальними світовими проблемами, соціальна, політична та економічна ситуація в Україні наділяє їх певними унікальними рисами. При тлумаченні результатів опитування важливо розуміти цей контекст .

Населення України становить 42 мільйони осіб, країна має багаті сільськогосподарські угіддя, промислову базу й міцну систему освіти. До проголошення незалежності 1991 року держава входила до складу Радянського Союзу. Перехід України до європейської ринкової економіки відбувається повільно та з коливаннями. Загалом фінансові й державні установи в Україні слабкі, а економічну та політичну владу зосереджено в руках олігархів. Наявний низький рівень дотримання законодавства (верховенства права), населення не має довіри до судової системи, а корупція лишається серйозною проблемою. Після періоду економічного зростання на початку 2000-х років Україна зазнала низку серйозних економічних криз, зокрема в 2008– 2009 та 2014–2015 роках .

З 2014 року з ринку було виведено понад 80 банків з пруденційних причин1, і вклади фізичних осіб в таких банках були недоступні протягом певного часу. Розмір гарантованої суми відшкодування для фізичних осіб становить 200 000 грн, і кошти в межах цієї суми було повернено, а решта була, фактично, втрачена. Гривня девальвувала з 8 грн за долар США (станом на 1.01.2014) до 24 грн (станом на 31.12.2015), що значно зменшило купівельну спроможність заощаджень. У 2015 році інфляція становила 43%, а у 2018 році вона зменшилась до 9,8%2 (що за західними стандартами все ж залишається високим рівнем). За 12-місячними депозитами банки пропонують домогосподарствам у середньому 15,7% річних для гривневих вкладів і 3,6% для вкладів у доларах США3. Законодавство про захист прав споживачів та процедури правозастосування щодо фінансових послуг знаходяться у процесі становлення .

Анексія Криму Росією 2014 року та агресія на Донбасі знизили економічну активність, а перед населенням повстали проблеми безпеки .

Власний досвід унаслідок цих подій підвищив рівень невпевненості українців у майбутньому та їхню недовіру. Населення дуже мало довіряє багатьом установам, у тому числі Уряду, засобам масової інформації, судам, податковим органам і фінансовим установам4. Низка опитувань, проведених Фондом гарантування, свідчить про те, що після кризи 2014-2015 року За даними НБУ (http://badbanks.bank.gov.ua/) за період з 1.01.2014 року кількість банків зменшилася зі 180 до 76 .

Декілька банків добровільно покинули ринок або приєднались до інших банків тощо, і один з найбільших банків, що був у приватній власності, було націоналізовано .

2 Національний банк України. Інфляційний звіт, квітень 2019 р .

3 Національний банк України. Огляд банків, лютий 2019 р .

4 Ел. ресурс: http://www.kiis.com.ua/?lang=eng&cat=reports&id=678

–  –  –

МЕТОДИКА ОПИТУВАННЯ

Опитування проводила маркетингова дослідницька компанія InMind з 10 до 28 грудня 2018 року методом інтерв’ю «обличчя до обличчя». Середня тривалість одного інтерв’ю становила 40 хвилин. Опитування охоплювало всі регіони України, крім АР Крим, територій Донецької та Луганської областей, непідконтрольних Уряду України .

Формування вибірки учасників віком від 18 до 79 років відбувалось за випадковим методом .

Остаточний розмір вибірки становив 2007 учасників. За такої вибірки похибка не перевищує +/- 2,2%. Вибірка є репрезентативною для структури загального населення України за регіонами, статтю, віком і розміром населених пунктів .

Опитування базувалося на анкеті, розробленій Організацією економічного співробітництва та розвитку / Міжнародною мережею фінансової просвіти (OECD/INFE) 10. Це дало змогу обчислити індекс фінансової грамотності за методикою ОЕСР і порівняти Україну з 30 іншими країнами. Анкету було доповнено запитаннями на замовлення Національного банку України та запитаннями з минулих досліджень.

Опитування охоплювало такі теми:

фінансова поведінка (наприклад, планування, заощадження, порівняння продуктів, звернення за консультацією, обговорення фінансових питань);

ставлення до фінансових питань (наприклад, уподобання: витрати чи заощадження, коротко- або довгострокове мислення);

знання фінансових питань та питань захисту прав споживачів (наприклад, базові поняття: відсоток, інфляція, ризик/дохід, диверсифікація, гарантована сума відшкодування за вкладами в банках);

сприйняття населенням власного рівня фінансового добробуту (наприклад, рівні задоволення, стрес, відчуття контролю, здатність зводити кінці з кінцями);

знання фінансових продуктів і користування ними (наприклад, користування банківським рахунком, інвестиції, де зберігаються заощадження);

демографія (наприклад, вік, дохід, освіта, регіон) .

Докладну методику опитування подано у Додатку 2, анкету – у Додатку 5 .

Це третє опитування з фінансової грамотності в Україні, два попередні було проведено у 2010 та 2017 роках11. Але, щоб анкета відповідала формату ОЕСР, запитання були в деяких аспектах змінені порівняно з минулими опитуваннями.

Також 2018 року дещо відрізнялась вибірка населення:

2010 року було опитано лише мешканців великих міст (а не малих міст або селищ);

2017 року опитування охоплювало і міське, і сільське населення, але лише тих, хто сказав, що користувався хоча б однією фінансовою послугою .

Отож, у цьому звіті немає порівняння з результатами минулих опитувань, оскільки відмінності в результатах переважно віддзеркалюють відмінності у формуванні вибірки та формулюванні запитань .

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (2018 р.). Відсоток осіб, які «не довіряють банкам», стрімко збільшився з 19% у 2015 році до 53% у 2017 році .

6 USAID (2018 р.) Громадська думка, пенсійна реформа та ставлення до пенсії в Україні .

7 Ел. ресурс: https://www.kyivpost.com/business/shadow-economy-level-in-ukraine-falls-to-32-percent-in-jan-septhtml 8 Ел. ресурс: https://data.worldbank.org/indicator/NY.ADJ.NNTY.PC.CD 9 Квітень 2018 р. // Ел. ресурс:

http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/infografika/2018/soes/engl/osep/osep_04_2018_e.pdf OECD/INFE International Survey of Adult Financial Literacy Competencies, 2016 (Міжнародне опитування з метою оцінювання сфер компетентності дорослого населення з фінансової грамотності, яке провела ОЕСР/Міжнародна мережа фінансової просвіти) .

11 Див. бібліографію у Додатку 1 .

- 10 НДЕКС ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ Формат проведеного у 2018 році опитування дає змогу обчислити Індекс фінансової грамотності ОЕСР .

За його допомогою можна порівняти Україну з 30 країнами, у яких було проведено опитування за методикою ОЕСР у 2016 році. Індекс фінансової грамотності ОЕСР обчислюється на основі 5 запитань щодо ставлення, 7 запитань щодо знань та 9 запитань щодо поведінки. Кожному запитанню було присвоєно однакову питому вагу, що в сумі становить 21 бал. Для зручності порівняння бал було перетворено на відсотки12 .

РИС. 4. ІНДЕКС ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ ОЕСР: ПОРІВНЯННЯ З ІНШИМИ КРАЇНАМИ

–  –  –

Примітка: Розбіжності у деяких підсумкових значеннях виникають через округлення .

Загальний індекс фінансової грамотності України (у відсотках) становить 55%. Індекс України є на одному рівні з найнижчим значенням серед 30 країн в опитуванні ОЕСР 2016 року, а саме з індексом Польщі. Результат України також є трохи нижчим за середнє значення 58% серед шести сусідніх країн Докладну методику обчислення індексу подано в публікації OECD/INFE International Survey of Adult Financial Literacy Competencies, 2016 (Міжнародне опитування з метою оцінювання сфер компетентності дорослого населення з фінансової грамотності, яке провела ОЕСР/Міжнародна мережа фінансової просвіти) .

- 11 з низьким і середнім рівнями доходу, які брали участь в опитуванні ОЕСР (Білорусь, Грузія, Угорщина, Польща, Російська Федерація, Туреччина) .

Різниця між індексом України та більшістю інших країн пояснюється нижчими результатами за такими компонентами як «ставлення до фінансових питань» і «фінансові знання». Бал з фінансової поведінки є близьким до середнього значення .

Бал України за ставлення до фінансових питань значно нижчий за бали сусідів та середнє значення всіх країн .

Бал України за фінансові знання нижчий за бали сусідів і значно нижчий за середнє значення всіх країн .

Бал України за фінансову поведінку вищий, ніж у сусідів, і лише трохи нижчий за середнє значення всіх країн .

–  –  –

Діапазон балів в Україні має досить широкий розкид. Це свідчить про те, що багато людей можуть значно поліпшити свої результати .

РИС. 5. ДІАПАЗОН ЗАГАЛЬНИХ БАЛІВ ІЗ ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ: УКРАЇНА

–  –  –

ДЕМОГРАФІЧНІ ВІДМІННОСТІ В ІНДЕКСІ ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ Загальний індекс фінансової грамотності показав лише невеликі відмінності за такими характеристиками, як стать та тип населенного пункту (місто/село), і більш значні відмінності за віком, рівнем доходу та освітою. Найбільша відмінність стосується користування банківським рахунком .

Узагальнені статистичні дані показників фінансової грамотності за головними демографічними параметрами подано в Додатку 3 .

Стать. Розрив між чоловіками та жінками виявився незначним (11,5 та 11,7). Дані відрізняються від результатів більшості країн ОЕСР, де чоловіки випереджають жінок .

Вік. Найнижчий бал із фінансової грамотності зафіксовано у віковій групі 18-24 років (10,6), найвищий – у групі 25-34 років (12,1), середній – у групі 35-59 років (11,9), дещо нижчий у групі старше 60 років (11,2) .

–  –  –

Освіта. Чим вищий рівень освіти, тим вищий бал фінансової грамотності. Загальний бал осіб із середньою освітою становить 10,4, осіб із середньою спеціальною освітою (технікум) – 11,4, а осіб із вищою освітою – 12,5. Найбільшими були відмінності у знаннях і поведінці .

Регіон. Значні відмінності очевидні також у розрізі регіонів. У Центральному та Північних регіонах бал із фінансової грамотності був вищий, а в Південному регіоні – нижчий .

–  –  –

Кореляційний аналіз показує, що в Україні слабо корелюються знання, ставлення та поведінка .

Ставлення і знання не корелюються взагалі. Слабка кореляція спостерігається між поведінкою та як знаннями, так і ставленням. Це свідчить, що ці конкретні елементи знань та ставлення з опитування ОЕСР не є визначальними чинниками для поведінки .

–  –  –

(за шкалою від 0 до 7) 43% дорослого населення в Україні правильно відповіло на мінімум п’ять із семи запитань на перевірку знань (що вважається мінімальним цільовим показником) проти показника 56% в усіх країнах, які брали участь в опитуванні ОЕСР у 2016 році, та показника 51% для сусідів України .

Спираючись на власний досвід, українці дуже гарно знають, що таке інфляція. Вони погано розуміють, що обіцянки високого доходу ймовірно пов’язані з високим ризиком, тому стають жертвами фінансових афер та спекулятивних інвестицій .

Рівень знання складного відсотку нижчий, ніж в інших країнах. Ймовірна причина – мало українців отримують суттєві відсотки за своїми банківськими вкладами. Знання про відсоткові ставки та диверсифікацію можуть бути головним чинником, що спонукатиме населення заощаджувати кошти на вкладних (депозитних) рахунках у банках .

–  –  –

Деякі відмінності у загальному балі за фінансові знання спричинені демографічними чинниками .

Середні бали за знання в Україні є трохи вищими у тих, хто має більш високий дохід, вищу освіту, та проживає у містах. Значних відмінностей у знаннях залежно від статі не виявлено .

Фінансові знання набагато вищі у тієї частини населення, що за останні два роки користувалась банківським рахунком, порівняно з тими, хто ним не користувався .

–  –  –

Запитання, на яке не може відповісти опитування – це характер та напрямок причинного зв’язку. Люди, імовірніше, користуються банківським рахунком, тому що вони розуміють такі поняття як «відсотки» та «інфляція»? Чи люди знають більше про відсотки та інфляцію, тому що користуються банківським рахунком? Можливо, поєднання того й іншого?

Громадяни України продемонстрували, що мають навички підрахунку знижок при купівлі товарів.

На запитання:

«Припустимо, що Ви побачили телевізор однакової моделі у двох різних магазинах. Його базова роздрібна ціна становить 10 000 грн. Один магазин запропонував знижку на суму 1 500 грн, а інший – на 10%. Які умови вигідніші: знижка на суму 1 500 грн чи на 10%?» – правильно відповіли 78% опитаних. Це засвідчує високий рівень базових математичних навичок, які застосовуються для розв’язання знайомої задачі .

Про іноземну валюту українців не запитували. Населення заощаджує долари США та євро, в Україні дуже багато пунктів обміну валют. Імовірно, що рівень знань про обмін валют досить високий .

ЗНАННЯ ГАРАНТОВАНОЇ СУМИ ВІДШКОДУВАННЯ ЗА БАНКІВСЬКИМ ВКЛАДОМ

Інше запитання перевіряло знання гарантованої суми відшкодування:

«Якщо громадянин України має вклад у звичайному українському недержавному банку і цей банк визнається неплатоспроможним та ліквідується, чи знаєте Ви, яка максимальна сума вкладу підлягає відшкодуванню вкладнику?»

Лише 21% населення вибрали з короткого списку правильну відповідь (200 тис. грн). 50% сказали, що не знають, а 8% уважали, що повернення банківських вкладів гарантується в повному розмірі13. Серед людей, які за останні два роки користувались банківськими рахунками, 31% обрали правильну відповідь, 12% були переконані, що гарантії немає, 7% вважали, що розмір гарантії не обмежено, а 41% сказали, що не знають .

Лише 23% знали, що повернення вкладів у кредитних спілках не гарантується. Більшість осіб відверто зізнались, що розміру гарантованої суми не знають .

САМООЦІНКА ФІНАНСОВИХ ЗНАНЬ

Самооцінка фінансових знань досить слабка. Більшість людей вважають, що їхній рівень знань середній, навіть коли це не так. Важливо, що 58% осіб із балом фінансових знань, що є нижчим за середній, вважали, що мають знання як мінімум середнього рівня. З цього випливає, що людям невідомо, як мало вони знають .

Для порівняння, в опитуванні, що проводив Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у грудні 2017 року, близько половини з 52% респондентів, які знають про Фонд, обрали із короткого списку варіантів правильну гарантовану суму. Див. Дослідження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (2018 р.) у бібліографії Додатку 1 .

- 15 СТАВЛЕННЯ ДО ФІНАНСОВИХ ПИТАНЬ Щоб оцінити ставлення респондентів до грошей та планування майбутнього, у методиці ОЕСР використано три твердження:

«Я, як правило, живу сьогоднішнім днем, а завтра буде завтра .

Мені більше подобається витрачати гроші, ніж заощаджувати їх на довгострокову перспективу .

Гроші існують, щоб їх витрачати» .

Можна було вибрати від 1 «повністю згоден» до 5 «повністю не згоден». Для розрахунку бала за ставлення до фінансових питань, за методикою ОЕСР, використовувалось середнє значення за цими трьома запитаннями .

Середній бал в Україні становив 2,4 (за шкалою від 1 до 5). Бал за ставлення до фінансових питань в Україні виявився нижчим, ніж у сусідніх країнах (3,0), та значно нижчим, ніж середній показник серед 30 країн в опитуванні ОЕСР 2016 року (3,3) .

РИС. 7. БАЛ ЗА СТАВЛЕННЯ: ПОРІВНЯННЯ З ІНШИМИ КРАЇНАМИ

–  –  –

(за шкалою від 1 до 5) Відмінності у відповідях на ці три запитання між країнами виявились разючими. У наведеній нижче діаграмі показано відсоток людей, які не зосереджені на короткостроковій перспективі .

РИС. 8. ЧАСТКА ЛЮДЕЙ, ЯКІ НЕ ЗОСЕРЕДЖЕНІ НА КОРОТКОСТРОКОВІЙ ПЕРСПЕКТИВІ

–  –  –

Низький бал за ставлення до фінансових питань (2,4) був, на диво, характерний для всіх демографічних груп. Значних відмінностей не виявлено ані за статтю, ані за віком, ані за особистим доходом, ані за сімейним доходом, ані за освітою, ані за типом населеного пункту (місто/село), ані за фактом користування банківським рахунком 14. У Південному регіоні бал ставлення до фінансових питань був трохи нижчий (середнє = 2,0) .

Окремі запитання демонструють чітко окреслене ставлення на користь короткострокової перспективи, а не довгострокової, та на користь витрачання, а не заощадження. Таке ставлення українських респондентів зумовлене хаотичним характером економічного зростання та двома фінансовими кризами за попередні п’ятнадцять років. В Україні кажуть: «Два роки їмо, один голодуємо» .

Регресійний аналіз показує демографічні чинники, які пояснюють лише 6% варіативності в індексі ставлення до

–  –  –

СПЛАТА ПОДАТКІВ Результати опитування свідчать про те, що близько половини громадян України не заперечують, щоб ухилитися від сплати податків15. Наприклад, поширеним способом ухилення від сплати податків для працівника та роботодавця є виплата частини заробітної плати готівкою («у конвертах»). Проте переважна більшість людей хочуть бачити, як витрачаються їхні податки. Таке ставлення українців до «держави» контрастує з їхнім бажанням справедливого ставлення до касира у магазині. Ставлення до сплати податків також може бути пов’язане із загальним низьким рівнем довіри до державних органів і фінансових установ .

–  –  –

СТАВЛЕННЯ ДО ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ

Громадяни України дуже цікавляться фінансовою грамотністю та підтримують її. Люди прагнуть, щоб діти навчились розпоряджатися своїми грошима .

–  –  –

ОБГОВОРЕННЯ ФІНАНСОВИХ ПИТАНЬ

Громадяни України демонструють полярне ставлення до обговорення фінансових питань. Хоча 40% обговорюють фінансові питання з родичами та друзями, 41% цього не роблять. Це важливо, оскільки обговорення з родичами та друзями – основний спосіб формування цілей, планування витрат, отримання мотивації для заощадження та фінансової поради або інформації .

РИС. 10. СТАВЛЕННЯ ДО ОБГОВОРЕННЯ ФІНАНСОВИХ ПИТАНЬ

–  –  –

За офіційними оцінками, частка тіньової економіки у структурі ВВП становить 32% (Григоренко, 2018 р.) .

- 17 ФІНАНСОВА ПОВЕДІНКА Опитування охоплює вісім тем, які використовуються для розрахунку бала фінансової поведінки за методикою ОЕСР, та дев’ять інших запитань про поведінку. Теми для бала ОЕСР:

Особа розпоряджається грошима домогосподарства, ТА домогосподарство займається складанням бюджету .

Особа здійснює формальні заощадження .

Згоден: Перш ніж щось купити, я ретельно обмірковую, чи можу собі дозволити таку покупку .

Згоден: Свої рахунки сплачую вчасно .

Згоден: Ретельно контролюю свої фінансові справи .

Згоден: Ставлю довгострокові фінансові цілі та прагну їх досягати .

Брав кредити, щоб звести кінці з кінцями .

При купівлі порівнюю фінансові продукти (1 бал за спробу порівняти, 2 бали за більш ретельне порівняння) .

Середній бал за фінансову поведінку в Україні становив 5,2 за шкалою від 0 до 9. Бал України за фінансову поведінку виявився вищим, ніж у сусідніх країнах (4,8), але трохи нижчим, ніж середній показник (5,4) для 30 країн за результатами опитування ОЕСР 2016 року .

РИС. 11. БАЛ ЗА ПОВЕДІНКУ: ПОРІВНЯННЯ З ІНШИМИ КРАЇНАМИ

–  –  –

ДЕМОГРАФІЧНІ ВІДМІННОСТІ У ФІНАНСОВІЙ ПОВЕДІНЦІ Порівняно із середнім балом 5,2, бал за фінансову поведінку нижчий у віковій групі від 18 до 24 років (4,5), у осіб з особистим доходом менше 3 000 грн на місяць (4,9) та у населення Південного регіону (4,8). Регресійний аналіз показує, що демографічні чинники пояснюють лише 14% варіативності балів за фінансову поведінку .

Між балами за фінансову поведінку осіб, які користуються банківським рахунком (середній бал 6,1), та особами, які не користуються банківським рахунком (середній бал 4,9), є значний розрив .

–  –  –

Опитування, що провів Світовий банк, є подібним, але не тотожним опитуванню в Україні .

Аналогічної інформації для порівняння відсотку «заощаджень удома» з інших країн мало. За результатами одного з опитувань, цей показник у Грузії становить 28% .

18 В українському опитуванні 2018 року було запитання про спосіб заощадження, який респонденти вважають найбільш прийнятним. Найчастіше відповідали так: готівкова іноземна валюта – 39%; готівкова гривня – 32%; нічого

- 18 Щодо довгострокового заощадження, то лише 11% осіб висловили впевненість у тому, що зробили гарну справу в частині фінансового планування своєї пенсії. Серед осіб, що заробляють понад 10 000 грн на місяць (вище середнього доходу), лише 19% почувалися впевнено. За умов, коли більшість людей планують розраховувати на державну пенсію (невелику), мало хто використовує продукти пенсійного заощадження, а більшість – ледве зводять кінці з кінцями .

ФІНАНСОВІ ЦІЛІ Фінансову ціль має близько половини дорослого населення (48%). Серед осіб віком понад 60 років відсоток тих, хто встановлює для себе такі цілі, менший (28%).

Найбільш поширені фінансові цілі:

Освіта. Цю мету ставлять 18% опитаних: 27% серед вікової групи від 18 до 24 років (імовірно, для себе) та 28% серед вікової групи від 35 до 44 років (імовірно, для своїх дітей) .

Будівництво або придбання житла. Цю мету ставлять 17% опитаних, але серед молодшої групи цей відсоток вищий: 28% серед осіб віком від 18 до 24 років, 23% серед осіб віком від 25 до 34 років .

Ремонт/поліпшення житла – цю мету ставлять 15% опитаних, але серед групи осіб віком від 45 до 59 цей показник становить 23% .

–  –  –

37% опитаних погоджуються із твердженням «Ставлю довгострокові фінансові цілі та прагну їх досягати». Інші ставлять цілі, які більше схожі на сподівання або мрії .

ЗВОДИТИ КІНЦІ З КІНЦЯМИ Одне з основних запитань про фінансову поведінку стосувалося дій людей, коли їхні витрати перевищують доходи. Це актуальна ситуація для України, оскільки велика частина населення зазнає фінансових труднощів (див. розділ «Фінансовий добробут» нижче) .

58% опитаних сказали, що іноді (протягом попередніх 12 місяців) їхній дохід не покривав витрат. Це не лише проблема низького доходу: 48% людей з особистим доходом понад 5 000 грн на місяць також стикалися з цією проблемою .

З-поміж тих, кому не вистачало доходу, щоб покрити витрати, частина вирішувала проблему за допомогою запозичення коштів або відстрочення погашення боргів (30% загального населення) .

Позичали переважно у родичів і друзів, але дехто користувався кредитними картками або брав короткострокові кредити. Інша частина вдавалася виключно до зменшення витрат або отримання додаткового доходу. За умов збільшення пропозиції кредитних ресурсів (особливо короткострокових дорогих кредитів до зарплати) така поведінка може призвести до постійного зростання боргів .

50% опитаних сказали, що не завжди сплачують свої рахунки вчасно. Найбільш поширені рахунки:

орендна плата, газ та електроенергія .

УВАГА ДО ФІНАНСОВИХ ПИТАНЬ

Відповіді на три твердження, об’єднані в одну групу, вказують на те, що більшість громадян України приділяють фінансам велику увагу .

–  –  –

ПРИДБАННЯ ФІНАНСОВИХ ПРОДУКТІВ

Коли останнім часом виникала потреба придбати фінансовий продукт, більшість людей порівнювали різні варіанти .

45% опитаних розглядали пропозиції різних компаній, а 14% – різні пропозиції однієї компанії .

–  –  –

Це показує потенціал нових незалежних джерел інформації, яким люди довірятимуть, оскільки зараз вони покладаються на друзів та родичів, однак їхні фінансові знання можуть бути недостатніми. Наявні в Україні інструменти порівняння фінансових продуктів не регулюються, а інформація в них часто суперечлива та недостовірна .

Дуже мало людей повідомили про проблеми з фінансовими продуктами за попередні два роки (наприклад, афера, шахрайство, відмова в обслуговуванні). Найпоширенішою проблемою (про яку люди знали) були високі комісії за грошові перекази, але про це повідомили лише 3% опитаних .

КОРИСТУВАННЯ ФІНАНСОВИМИ ПРОДУКТАМИ

–  –  –

- 21 ФІНАНСОВИЙ ДОБРОБУТ В опитуванні містилась низка запитань про фінансовий добробут – аспект якості життя громадян .

Фінансова грамотність – це один із чинників, що підвищує фінансовий добробут людини, разом з іншими чинниками, як-от її дохід і зовнішнє середовище (економічне, соціальне, політичне; фінансова система тощо). Фінансова грамотність та фінансова інклюзія не є самоцілями; вони важливі, тому що потенційно сприяють поліпшенню фінансового добробуту .

У першому розділі подано результати відповідей на запитання про особистий добробут. У другому – розглядається оцінка загального добробуту. Останній розділ присвячено дослідженню чинників, пов’язаних із підвищенням рівня добробуту .

СПРИЙНЯТТЯ ЗАГАЛЬНОГО РІВНЯ ФІНАНСОВОГО ДОБРОБУТУ

Понад 60% українців вважають рівень свого добробуту низьким (часто надзвичайно низьким) у трьох із чотирьох аспектів. Ці оцінки відображають, як питання грошей впливають на їхні дії та відчуття .

РИС. 12. СПРИЙНЯТТЯ ЗАГАЛЬНОГО РІВНЯ ФІНАНСОВОГО ДОБРОБУТУ

–  –  –

(*) Порівняно із запитанням в анкеті напрямок шкали змінено, щоб вона відповідала негативному куту запитань .

Таке переважно негативне сприйняття поширене серед населення й однаково відчувається як у містах, так і в селах. Але є певні відхилення. Рівень добробуту набагато нижчий для осіб старше 60 років та дещо нижчий у Південному регіоні. Як можна очікувати, показники добробуту нижчі в осіб з низьким особистим та сімейним доходом. Але навіть серед осіб з рівнем доходу вище середнього ( 5 000 грн на місяць) 59% зазначають, що їхні фінанси завжди або часто контролюють їхнє життя .

Жінки трохи частіше, ніж чоловіки, відзначають: «Мої фінанси контролюють моє життя» та «Мій фінансовий стан обмежує мою здатність робити те, що важливо для мене» .

ЗДАТНІСТЬ ВИКОНУВАТИ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

В анкеті було три запитання про здатність людей виконувати свої фінансові зобов’язання. 58% опитаних сказали, що іноді (протягом попередніх 12 місяців) доходи не покривали їхні витрати. 58% респондентів також зазначили, що їхній сім’ї/домогосподарству важко задовольнити базові потреби (їжу та/або одяг) .

–  –  –

Це має високий ступінь кореляції з доходом19, але він не може цілком пояснити результат. Серед людей, які заробляють менше 3 000 грн на місяць, у 67% ніколи не залишається грошей в кінці місяця, а якщо залишаються, то рідко. Але навіть у людей, які заробляють понад 5 000 грн на місяць, така ситуація трапляється у 26% .

Опитування показує, що через фінансові проблеми громадяни України відчувають великий стрес .

РИС. 14. СТУРБОВАНІСТЬ ЩОДО ЩОДЕННИХ ВИТРАТ

–  –  –

ЗАПАС МІЦНОСТІ НА МАЙБУТНЄ Одним з аспектів добробуту є запас міцності людей для вирішення потенційних фінансових проблем у майбутньому .

Респондентів запитали: «Якщо Ви особисто зіткнетесь з великою витратою сьогодні – яка є еквівалентом Вашого місячного доходу – чи змогли б Ви сплатити за неї, не позичаючи гроші та не звертаючись за допомогою до сім’ї чи друзів?» Лише 30% опитаних сказали, що можуть покрити таку велику витрату .

Більшість опитаних (62%) були стурбовані тим, що їхні гроші швидко закінчуються. Люди відчували, що вони здатні сплатити наявні борги; лише 11% опитаних вважали, що мають надто великий борг .

РИС. 15. ЗАПАС МІЦНОСТІ НА МАЙБУТНЄ

–  –  –

РОЗРАХУНОК БАЛА ЗАГАЛЬНОГО ФІНАНСОВОГО ДОБРОБУТУ

Під час проведення дослідження було вивчено спосіб оцінки загального фінансового добробуту в Україні. До цього аналогічні дослідження проводили в Австралії, Новій Зеландії, Норвегії, Сполучених Штатах Америки і Канаді20 .

Категорія особистого доходу: кореляція (В) = 0.28; категорія сімейного доходу: кореляція В = 0.30; ставлення «витрачати, а не заощаджувати»: кореляція В = 0.14 20 Див. бібліографію у Додатку 1 .

–  –  –

Опитування в інших країнах показали, що фінансовий добробут складається з таких чинників:

виконання зобов’язань;

фінансовий комфорт;

запас міцності на майбутнє .

Імовірно, аналогічні чинники наявні також в Україні, але за допомогою досліджень це раніше не було перевірено .

–  –  –

Підвищення фінансового добробуту пов’язане з такими чинниками фінансової грамотності: уникнення поганого використання кредиту (0,17), самооцінка фінансових знань (0,14) (замінник широких фінансових знань) та орієнтування на більш довгострокову перспективу (0,13) – прагнення дбати про завтрашній день, а не лише жити днем сьогоднішнім .

Одним з несподіваних результатів опитування в Україні стало те, що обмеження витрат («Перш ніж щось купити, я ретельно обмірковую, чи можу собі дозволити таку покупку») асоціюється з низьким рівнем фінансового добробуту (0,23). У інших країнах – навпаки. Імовірно, таке ставлення населення є результатом низького рівня фінансового добробуту (коли люди з низьким рівнем доходу мусять купувати предмети першої необхідності), а не його причиною .

Наявна сильна кореляція між фінансовим добробутом та доходом, що не дивно для країни з низьким рівнем доходів. Для досягнення більш високого рівня фінансового добробуту Україні необхідні більш високе та стабільне зростання ВВП і підвищення доходів домогосподарств. Важливим результатом дослідження стало встановлення впливу фінансової поведінки й часового орієнтування (для будь-якого рівня доходу), що вимагає подальшого вивчення та вжиття потрібних заходів .

Порівняймо: в Австралії дохід домогосподарства пояснює лише 7% відмінностей у фінансовому добробуті. Дві конкретні моделі поведінки – формальні заощадження та відсутність позик для

–  –  –

РІЗНІ ВПЛИВИ НА ДОБРОБУТ З метою вивчення, які різні чинники мають найзначніший вплив на фінансовий добробут різних груп населення, було застосовано аналіз за методом дерева прийняття рішень (див. Додаток 4.3). Під таким кутом це рідко розглядається у міжнародних порівняльних дослідженнях .

Для людей із високим та низьким рівнями доходу чинники будуть різними. У всій вибірці середній індекс добробуту становить 33 .

Для людей із низьким рівнем доходу (особистий рівень доходу 3 000 грн на місяць) середній бал добробуту становить 13. Основним чинником, який впливає на їхній добробут, є наявність контролю за витратами .

Для групи з найвищим рівнем доходу (особистий дохід: від 10 001 грн до 20 000 грн на місяць) середній бал добробуту становить 41. Головний чинник – це кредити для повсякденних потреб .

Люди, які часто беруть кредити, мають середній бал 36, а ті, хто бере кредити не так часто (або зовсім не бере), мають середній бал 47 .

Див. ANZ (2018) Financial Wellbeing in Australia .

- 25 СЕГМЕНТИ АУДИТОРІЇ ОПИТУВАННЯ При вжитті заходів для підвищення рівня фінансової грамотності, інклюзії або добробуту важливо розуміти різні групи населення, з якими необхідно працювати. Треба планувати ідеї та канали комунікації, актуальні для конкретної групи. Певні групи населення можна зробити пріоритетними .

Для визначення сегментів аудиторії опитування було проведено кластерний аналіз. Цей аналіз виявив п’ять широких груп у структурі населення України (на основі змінних дослідження). Ці групи відповідають моделі життєвого циклу. Для зручності кожній групі було присвоєно назву. Методику кластерного аналізу та статистичні дані подано у Додатку 4.4 .

«СТУДЕНТИ»

Молодь віком до 24 років, зазвичай студенти. Часто живуть із батьками. Відчувають фінансовий комфорт та загалом мають високий рівень фінансового добробуту завдяки більш високому сімейному доходу. Вони належать до тих, хто найбільше задоволений своїм фінансовим станом, навіть якщо їхні фінансові можливості обмежені. Рівень фінансової грамотності низький, причому бали за знання, ставлення та поведінку менше серединних. У центрі уваги витрати, а не заощадження (Група 5: 4% населення) .

«ЗРАЗКОВІ СІМ’Ї»

Люди віком від 25 до 45 років, які працюють та мають дітей. Вони мають трохи вищий рівень доходу, зводять кінці з кінцями й не беруть кредитів для повсякденних потреб. Вирізняються запасом фінансової міцності та найвищим рівнем фінансового добробуту. Мають найвищий бал із фінансової грамотності, причому бали за фінансову поведінку набагато вищі, ніж у інших (Група 4: 35% населення) .

«СІМ’Ї У СКРУТНОМУ СТАНОВИЩІ»

Люди переважно віком від 25 до 45 років. Низький рівень фінансового добробуту, не відчувають фінансового комфорту, мають відносно низький дохід, ледве зводять кінці з кінцями. Загальний бал фінансової грамотності вище середнього, але найнижчий бал за ставлення. Добре планування, як використати дохід, але висока ймовірність того, що для того щоб звести кінці з кінцями, ці люди візьмуть кредит.

Рівень освіти вище середнього (Група 3:

20% населення) .

«СІМ’Ї У БІЛЬШ КОМФОРТНОМУ СТАНОВИЩІ»

Люди здебільшого віком від 27 до 50 років, працюють, мають трохи вищий рівень доходу .

Вищий рівень фінансового добробуту, відчувають фінансовий комфорт, але мають низький запас міцності на майбутнє. Низькі бали за поведінку та знання (Група 1: 18% населення) .

«СТАРШЕ ПОКОЛІННЯ»

Літні люди віком понад 55 років, переважно на пенсії. Вони мають найнижчий рівень доходу і найнижчий рівень фінансового добробуту, ледве зводять кінці з кінцями. Але їхній бал фінансової грамотності, за методикою ОЕСР, наближається до серединного і вони демонструють гарні фінансові звички: виконують свої зобов’язання, вчасно сплачують рахунки. У цій групі найбільша частка людей, у яких залишаються гроші в кінці місяця (Група 2: 26% населення) .

- 26 ВИСНОВКИ Цей звіт містить великий обсяг цінної інформації про рівень фінансової грамотності в Україні .

У ньому проаналізовано зв’язок між фінансовою грамотністю і використанням фінансових продуктів, а також відмінності та спільні риси у фінансовій компетентності громадян України .

Дослідження фінансового добробуту дає змогу зрозуміти, як фінансові знання, ставлення й поведінка пов’язані з фінансовим добробутом і поліпшенням якості життя .

Аналіз результатів дослідження вказує на заходи, які можна вжити для поліпшення фінансової грамотності, фінансової інклюзії та загального фінансового добробуту .

У країні з відносно низьким для Європи доходом саме дохід є вирішальним чинником загального фінансового добробуту населення. Але дослідження свідчить про те, що при будьякому доході на добробут також впливає поведінка людей щодо грошей (уникнення залучення кредитів для повсякденних потреб), їхнє ставлення (чи зосереджують вони увагу на короткостроковій перспективі та витратах або на довгостроковій перспективі й заощадженнях) та їхні фінансові знання. Переважна більшість українців набагато більше орієнтуються на короткострокову, ніж на довгострокову, перспективу і на витрати, ніж на заощадження .

Уперше в Україні опитування було проведено за методикою ОЕСР, що дає змогу порівнювати його результати з результатами аналогічних опитувань в інших країнах .

Загальний бал України з фінансової грамотності є на одному рівні з найнижчим значенням серед 30 країн в опитуванні ОЕСР 2016 року, а саме з балом Польщі. Результат України нижчий, ніж у інших найближчих сусідів. Це однозначно свідчить про те, що програми з фінансової грамотності мають бути пріоритетом для України. Більшість людей прагнуть поліпшувати знання про те, як правильно розпоряджатися грошима .

Програми з підвищення рівня фінансової грамотності мають містити «м’які» питання, що стосуються культури в суспільстві, а саме: щодо турботи про завтрашній день та готовності обговорювати фінансові питання. Зміна ставлення до ухилення від сплати податків – це завдання на більш довгострокову перспективу, оскільки воно пов’язане з відсутністю довіри до багатьох аспектів діяльності держави .

Найнижчий рівень фінансової грамотності виявлено у віковій групі 18-24 років, що свідчить про необхідність зробити пріоритетними ініціативи, спрямовані на підвищення фінансової грамотності підлітків і молоді. Українці підтримують ідею викладання фінансової грамотності у середніх загальноосвітніх школах .

Порівняно із сусідніми країнами в Україні низький рівень користування банківськими рахунками та рівень формальних заощаджень .

На вкладних (депозитних) рахунках зберігають кошти лише 12% населення, тоді як готівку у гаманці або вдома накопичують 52% українців. Це зменшує добробут окремих сімей і послаблює економіку загалом (через слабкість фінансової системи й нестачу кредитних коштів для інвестування). З огляду на минулі фінансові кризи, відсутність довіри серед широких верств населення та культуру готівкових розрахунків, самі собою зусилля, спрямовані на підвищення рівня фінансової грамотності, навряд чи забезпечать значне збільшення обсягу заощаджень та підвищення рівня користування банківськими рахунками .

Банкам потрібно завоювати довіру населення, якій також сприятимуть дієве законодавство про захист прав споживачів і пруденційний нагляд за банками. Рівень користування банківськими рахунками має значну кореляцію з більш високим рівнем фінансової грамотності. Спільна з банківською спільнотою програма навчання, як користуватися банківськими послугами, може бути одним із варіантів того, як cформувати грамотну поведінку .

Надто високий рівень закредитованості населення поки що не є значною проблемою для України, але ця проблема може стати більшою, оскільки зростає обсяг пропозиції кредитних ресурсів. На низькому рівні залишається розуміння відсоткових ставок, і кожен четвертий бере кредити для оплати повсякденних витрат. Зупинити зростання цієї проблеми може дієве законодавство про захист прав споживачів та підвищення рівня фінансової грамотності .

- 27 При опитуванні виділено п’ять чітких сегментів населення, які ґрунтуються на життєвому циклі. Ці сегменти можна використовувати для планування заходів для підвищення фінансової грамотності. Найбільш перспективними сегментами для заходів із фінансової грамотності є студенти та молоді сім’ї .

У дослідженні зроблено перші кроки до вивчення методів оцінки фінансового добробуту в Україні. Це стосується якості життя людей. Понад 60% українців вважають рівень свого добробуту низьким (часто надзвичайно низьким). Вони ледве зводять кінці з кінцями, відчувають, що гроші контролюють їхнє життя. Майже половина опитаних громадян турбуються та переживають стрес через базові повсякденні витрати. Хоча їхній дохід є найбільш важливим чинником добробуту, дослідження показує, що ставлення до фінансових питань, знання й поведінка людей можуть серйозно змінити рівень їхнього добробуту та якість життя. Саме тут реальні зміни може забезпечити фінансова грамотність (що стосується не тільки знань, а й поведінки). Зміна визначеного у дослідженні ставлення та поведінки потребує масштабної інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення з акцентуванням на позитивних перетвореннях, які така зміна може забезпечити з точки зору якості життя. Порівняння з іншими країнами показує, що для покращення ситуації Україні треба зробити ще дуже багато .

- 28 ДОДАТОК 1. БІБЛІОГРАФІЯ ANZ (2018). Financial wellbeing – A survey of adults in Australia (Фінансовий добробут – опитування дорослого населення в Австралії) // Ел. ресурс: www.anz.com/resources/2/f/2f348500-38a2-4cfe-8411cb753573d/financial-wellbeing-aus18.pdf ANZ (2018). Financial wellbeing – A survey of adults in New Zealand (Фінансовий добробут – опитування дорослого населення в Новій Зеландії) // Ел. ресурс:

https://financialcapability.gov.au/files/anz-financial-wellbeing-summary-report-new-zealand.pdf Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (2018). Обізнаність споживачів фінансових послуг України про систему гарантування вкладів .

Consumer Financial Protection Bureau (2015). Financial well-being: The goal of financial education,

Washington USA (Фінансовий добробут: мета фінансової просвіти) // Ел. ресурс:

www.consumerfinance.gov/data-research/research-reports/financial-well-being/ Financial Consumer Agency of Canada (2018). Backgrounder: Preliminary findings from Canada’s financial well-being survey (Загальна інформація: попередні результати опитування щодо фінансового добробуту в Канаді) .

Григоренко Ю. (2018). Тіньова економіка: Зло чи джерело виживання населення? // Ел. ресурс:

https://112.international/opinion/shadow-economy-disaster-or-source-of-survival-for-population-26532.html Kempson E. and Poppe C. (2018). Understanding financial well-being and capability – A revised model and comprehensive analysis, Oslo, Norway (Розуміння фінансового добробуту та спроможності) .

OECD (2016), OECD/INFE international survey of adult financial literacy competencies (Міжнародне опитування з метою оцінки сфер компетентності дорослого населення з фінансової грамотності, проведене ОЕСР/Міжнародною мережею фінансової просвіти) // Ел.

ресурс:

www.oecd.org/finance/OECD-INFE-International-Survey-of-Adult-Financial-Literacy-Competencies.pdf Sonar Ltd (2016). Financial literacy and financial inclusion study, Georgia (Дослідження з фінансової грамотності та фінансової інклюзії Грузії) .

USAID (2010). Фінансова грамотність та обізнаність в Україні: факти та цифри .

USAID (2017). Фінансова грамотність, обізнаність та інклюзія в Україні – звіт про результати дослідження .

USAID (2018). Громадська думка, пенсійна реформа та ставлення до пенсії в Україні .

- 29 ДОДАТОК 2. МЕТОДИКА ОПИТУВАННЯ Опитування проводила маркетингова дослідницька компанія InMind з 10 до 28 грудня 2018 року методом інтерв’ю «обличчя до обличчя». Середня тривалість одного інтерв’ю становила 40 хвилин .

Опитування охоплювало всі регіони України, крім АР Крим, територій Донецької та Луганської областей, які не підконтрольні Уряду України .

Формування вибірки учасників відбувалось за випадковим методом. Остаточний розмір вибірки становив 2007 учасників. За такої вибірки похибка не перевищує +/- 2,2% .

Опитування базувалося на анкеті, розробленій Організацією економічного співробітництва та розвитку / Міжнародною мережею фінансової просвіти (OECD / INFE). Анкету було доповнено запитаннями на замовлення Національного банку України та запитаннями з попередніх досліджень. Перед початком польового дослідження було проведено низку тестувань анкети, щоб оцінити, чи зрозумілі формулювання запитань, та визначити тривалість інтерв’ю. За результатами тестування було вилучено деякі запитання задля збереження тривалості інтерв’ю до 40 хвилин, а також нерелевантні для України альтернативи окремих запитань .

Щоб забезпечити збереження принципу випадковості, на кожному етапі відбору було використано світові стандарти формування вибірки. Таке випадкове формування вибірки здійснювалося на різних рівнях: добір міст та інших населених пунктів; добір поштових відділень; а також добір вулиці, номера будинку та респондента у домогосподарстві .

Характеристики вибірки наведено у таблиці нижче. Такий розподіл відповідає структурі населення України загалом .

РИС. 17. РЕГІОНИ УКРАЇНИ

Області України було згруповано в 5 регіонів:

Центральний – Кіровоградська, Черкаська, Полтавська, Вінницька області;

Північний – Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська області;

Південний – Одеська, Миколаївська, Херсонська області;

Західний – Волинська, Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Хмельницька, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області;

Східний – Харківська, Дніпропетровська, Запорізька області, а також частини Донецької та Луганської областей, що підконтрольні Уряду України .

–  –  –

Щоб вивчити, чи можна використовувати запитання про добробут як показник фінансового добробуту, було проведено аналіз за методом головних компонент (АМГК). Цей математичний метод є інструментом дослідження зменшення розмірності даних. Він застосовується для зменшення великої кількості корельованих змінних до меншого набору змінних, який містить більшість інформації з первинного набору. Цей метод вважається найбільш поширеним для зменшення розмірності .

Під час аналізу було використано вхідні змінні, масштабовані за шкалою від 0 до 100. Де доцільно, масштабування змінних було зроблено у зворотному напрямку, щоб спрямованість шкали була однаковою (0 = низький рівень добробуту, 100 = високий рівень добробуту). Наприклад, твердженню «Через свою фінансову ситуацію я відчуваю, що ніколи не матиму того, що прагну в житті» було присвоєно значення 0, якщо респондент відповідав «Повністю», та 100, якщо відповідав «Взагалі не описує». Там, де значення були відсутні, вказувались середні значення відповідей усіх респондентів .

АМГК свідчить про те, що базові дані мають одну міцну компоненту, яку можна вважати рівнем загального фінансового добробуту. Компонента розраховується як сума вибраних вхідних змінних (стандартизованих), кожна з яких множиться на коефіцієнт (що називається компонентним навантаженням змінної). Компонента, яку отримали, має стандартний нормальний розподіл із середнім значенням 0 та стандартним відхиленням 1. Такий розподіл не дуже зручний для презентації, тож його було перемасштабовано за шкалою від 0 до 100. Мінімальне можливе значення було масштабоване в 0, а максимальне можливе значення – у 100, так само, як і значення вхідних змінних (0 = найнижчий рівень добробуту, 100 = найвищий рівень добробуту). Нуль та 100 були найнижчим та найвищим зафіксованими значеннями кожної змінної .

АМГК показав, що дев’ять змінних у таблиці нижче мають розумний ступінь спільності. Разом вони пояснюють 43% відхилення у вхідних змінних. Три інші змінні було вилучено, оскільки вони мали низький рівень спільності та компонентного навантаження (задоволений плануванням пенсії, не можу дозволити собі їжу та надто високий рівень заборгованості) .

–  –  –

Бал екстрагування показує відсоток відхилення кожної змінної, яке пояснюється компонентою. Чим вищий бал екстрагування, тим краще компоненти пояснюють базові змінні .

Компонентне навантаження демонструє кореляцію між змінною та компонентою. Висока позитивна кореляція означає, що значення компоненти підвищується зі зростанням базової змінної .

–  –  –

Перша компонента пояснює скромні 42,6% загального відхилення. Власне значення (ейгенвеличина) другої компоненти лише трохи перевищує 1, а це означає, що пояснювальна сила компоненти лише дещо вища, ніж окрема змінна. Отже, для аналізу було обрано однокомпонентну модель. При обчисленні загального показника фінансового добробуту кожна змінна зважується відповідно до її значущості для компоненти (див. Таблицю 20) .

4.2 Регресія на загальний рівень добробуту Звичайну регресію найменших квадратів було застосовано до залежної змінної «загальний бал добробуту». Цю змінну було розраховано на основі аналізу за методом головних компонент семи змінних добробуту (див. Розділ 4.1). До залежних змінних належать 60 змінних, які охоплюють основні демографічні параметри, параметри знань і поведінки .

Усі вхідні змінні було масштабовано за шкалою від 0 до 100, де 0 – це найменше можливе (і зафіксоване) значення змінної, а 100 – найвище. Там, де значення були відсутні, вказувались середні значення у графі .

Модель згенерувала R2 = 0,50, а це означає, що разом вхідні змінні пояснюють 50% відхилення в балі загального рівня добробуту. Зважаючи на складність проблеми, що вивчається, це досить високий результат. Точність моделі також зумовлена точністю даних – наприклад, опитування дає дуже приблизний показник особистого доходу, сімейного доходу та статків. Опитування не включало запитань про додаткові чинники, які можуть вплинути на фінансовий добробут, такі як показники особистих рис .

Наведена нижче таблиця містить ті змінні, які мають найбільші коефіцієнти в моделі. Оскільки всі змінні є на шкалі від 0 до 100, коефіцієнти регресії можна тлумачити у такий спосіб. Розгляньмо як приклад рівень сімейного доходу .

–  –  –

Дерево прийняття рішень – це непараметричний метод регресії/класифікації, що дає змогу провести глибоке дослідження змінних взаємозв’язків і взаємодій. Воно було побудоване для вивчення того, як бал фінансового добробуту (див. Розділ 4.1) зумовлений 60 змінними, що охоплюють ключові демографічні параметри, ставлення, знання та поведінку. Такі самі вхідні змінні застосовуються і для регресійного аналізу (див. Розділ 4.4) .

Дерево прийняття рішень допомагає побачити, як різні умови впливають на бал фінансового добробуту .

Верхній блок містить усі випадки в аналізі (2007 респондентів). Нижні блоки розділено на менші групи з різними балами добробуту. Змінна, що має найбільший вплив на бал добробуту, – це рівень сімейного доходу. Середній бал добробуту респондентів із низьким сімейним доходом становить 13,3 проти 57,3 у респондентів, кодований рівень сімейного доходу яких перевищує 60 .

Подальше вивчення дерева розкриває різницю у чинниках, що мають найбільший вплив на добробут респондентів із різним рівнем сімейного доходу. У людей із недостатньою сумою грошей для придбання їжі та одягу фінансовий добробут переважно залежить від того, чи залучають вони позикові кошти для повсякденних витрат .

–  –  –

Двоетапний кластерний аналіз застосовувався до 72 змінних п’яти основних категорій:

поведінка (наприклад, чи сплачуються рахунки вчасно);

знання (наприклад, розуміння складного відсотка);

демографія (наприклад, вік) та соціальний статус;

фінансовий добробут (наприклад, чи залишаються гроші в кінці місяця);

ставлення (наприклад, бал за ставлення за методикою ОЄСР) .

Там, де значення були відсутні, вказувались середні значення .

Усі змінні були масштабовані за стандартизованою шкалою від 0 до 100, де 0 – це найнижче зафіксоване значення, а 100 – найвище. Наприклад, в опитуванні брали участь особи від 18 до 79 років .

Отже, особі віком 18 років присвоювалось стандартизоване значення 0, а особі віком 79 років – стандартизоване значення 100. Особа віком 48 років (серединне значення) одержувала стандартизоване значення 50. У разі змінних «так/ні» (наприклад, студент або пенсіонер) особам присвоювалось стандартизоване значення 0 (ні) або 100 (так) .

У таблиці нижче наведено чинники у порядку важливості. Отже, наявність такого показника, як навчання у вищому навчальному закладі (студент) вважалось визначальним чинником, що формував кластер, другим значущим чинником була наявність пенсії тощо .

–  –  –

Q2_a. ЗАКОДУЙТЕ ВІДПОВІДЬ АБО ЗАПИТАЙТЕ, ЯКЩО Q2=99 До якої з цих вікових груп Ви належите?

18-19 1 20-29 2 30-39 3 40-49 4 50-59 5 60-69 6 70-79 7

–  –  –

Q5_AD. Скільки дорослих (віком від 18 років і старше) проживає разом з вами включаючи Вас?

ЗАПИШІТЬ_____________________ВІДМОВА….99 ЯКЩО Q5 ВІДМІЧЕНО 3 (ЯКЩО РЕСПОНДЕНТ МЕШКАЄ З ДІТЬМИ ВІКОМ ДО 17 РОКІВ), ЗАДАЙТЕ Q5_CH, ІНАКШЕ ПЕРЕХОДЬТЕ НА QF1_A Q5_ch. Скільки дітей у віці до 17 років проживають разом з Вами?

ЗАПИШІТЬ_____________________ВІДМОВА….99 БЛОК 2. ПЛАНУВАННЯ ФІНАНСІВ ТА УПРАВЛІННЯ НИМИ

–  –  –

БЛОК 3. АКТИВНЕ ЗАОЩАДЖЕННЯ ТА ФІНАНСОВІ ПОТРЯСІННЯ

ІНТЕРВ'ЮЕР, ЗАЧИТАЙТЕ, ЯКЩО РЕСПОНДЕНТ ПРОЖИВАЄ НЕ ОДИН, ЗГІДНО

З ПИТАННЯМ Q5: Тепер подумайте про себе, а не про вашу сім'ю.. .

–  –  –

БЛОК 4. ФІНАНСОВІ ЦІЛІ ЗАЧИТАТИ: Подальші питання стосуються більш детального вивчення тих способів, щодо яких люди планують фінансові цілі .

QF5. Деякі люди ставлять перед собою фінансові цілі, такі як сплата за навчання в університеті, купівля автомобіля або квартири, позбутися/не мати боргів тощо. Чи маєте Ви або Ваша родина якісь фінансові цілі?

–  –  –

QF6. Коротко розкажіть, будь ласка, про Ваші найважливіші фінансові цілі? Які ваші фінансові цілі? ЗАПИШІТЬ __________________________________________________________________________________________

НЕ ЗНАЮ 97 ВІДМОВА 99

–  –  –

- 40 БЛОК 6. ПОКРИТТЯ ПОТОЧНИХ ВИТРАТ ЗАЧИТАЙТЕ: У подальшому розділі обговоримо деякі фінансові рішення та досвід. Відповіді на ці запитання допоможуть розробити поради для людей, які стикатимуться з такими рішеннями чи випадками у майбутньому .

QF11. Іноді люди стверджують, що їхні доходи не повністю покривають їхні витрати на проживання. Чи траплялося таке особисто з Вами упродовж останніх 12 місяців?

–  –  –

- 41 БЛОК 7. ВИБІР ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ ПРОДУКТІВ І ПОСЛУГ ЗАЧИТАЙТЕ: Наступні запитання стосуються фінансових продуктів та послуг. Я не буду питати Вас деталі або баланс будь-яких Ваших рахунків, нам просто цікаво, чи чули Ви про них або користувалися ними самостійно чи ними користувався хтось з Вашої родини .

Q13_а. Будь ласка, скажіть, чи чули Ви про будь-який із цих видів фінансових продуктів. КАРТКА 13? МОЖЛИВО ДЕКІЛЬКА ВІДПОВІДЕЙ .

–  –  –

БЛОК 8. СТАВЛЕННЯ І ПОВЕДІНКА Q17 .

Я зараз зачитаю декілька тверджень. Наскільки Ви згодні або не згодні з кожним із цих тверджень (стосовно вас особисто). Будь ласка, використовуйте шкалу від 1 до 5, де 1 означає, що Ви повністю згодні з твердженням, а 5

- Ви повністю НЕ згодні. РОТАЦІЯ. ОДНА ВІДПОВІДЬ У РЯДКУ РОТАЦІЯ

–  –  –

Q18. Як часто, на Вашу думку, наступне твердження стосується Вас? Могли б Ви сказати мені, коли до Вас застосовується кожне твердження: завжди, часто, іноді, рідко або ніколи? РОТАЦІЯ. КАРТКА 18. ОДНА ВІДПОВІДЬ У РЯДКУ РОТАЦІЯ

–  –  –

БЛОК 9. ФІНАНСОВІ ЗНАННЯ QK1 .

Дякую. А зараз щось трохи інше. Не могли б Ви сказати мені, як Ви оцінюєте свої загальні знання щодо фінансових питань порівняно з іншим дорослим населенням в Україні? Чи можете Ви сказати, що ваші знання щодо фінансових питань... [ІНТЕРВ'ЮЕР, ДІЗНАЙТЕСЯ РІВЕНЬ ЗНАНЬ, ЯКЩО ВІН НЕ ЗРОЗУМІЛИЙ ІЗ ПЕРШОЇ ВІДПОВІДІ] ІНТЕРВ’ЮЕРЕ, ЗАЧИТАЙТЕ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДІ .

–  –  –

ІНТЕРВ'ЮЕРЕ, ЗАЧИТАЙТЕ: «Подальший розділ опитувальника більше схожий на гру чи вікторину, не варто сприймати його як іспит чи тестування». Питання не призначені для того, щоб «підловити» Вас. Тому, якщо Ви вважаєте, що знаєте правильну відповідь, Ви, скоріше за все, маєте рацію. Якщо Ви не знаєте відповіді, просто вкажіть це .

–  –  –

QK5. Уявіть собі, що хтось поклав 100 гривень на ощадний рахунок із гарантованою відсотковою ставкою 2% на рік .

При цьому не здійснює жодних додаткових платежів за цим рахунком і не знімає грошей. Скільки коштів буде на рахунку наприкінці першого року після сплати/нарахування відсотків?

___________________________________________________________

–  –  –

N1.2.В. Яке з тверджень найкраще описує Вашу обізнаність про вашу кредитну історію? ЗАЧИТАЙТЕ 1…я не знаю, що таке кредитна історія 2…я знаю, що таке кредитна історія, але не знаю свій статус 3…я знаю свій статус N2. До кого потрібно звертатися у випадку, якщо Ви постраждали від незаконної діяльності фінансової установи?

ЗАЧИТАЙТЕ 1…Безпосередньо до фінансової установи, від дій якої постраждали 2…До суду 3…До Національного банку України 4…До іншої установи (вкажіть якої саме)_____________________

5…НЕМАЄ СЕНСУ ЗВЕРТАТИСЯ ДО ЖОДНОЇ З УСТАНОВ, ВСЕ ОДНО Я НЕ ЗМОЖУ ВІДСТОЯТИ СВОЇ ПРАВА

6…ВАЖКО СКАЗАТИ

–  –  –






Похожие работы:

«Сузунская общественная районная организация профсоюза работников народного образования и науки Российской Федерации Декада по охране труда 2018 Год объявлен Годом Охраны Труда Общероссийски...»

«Министерство образования и науки РФ Федеральное государственное бюджетное образовательное учрежденье Высшего профессионального образования "Вятский государственный гуманитарный университет" Филологический факультет Кафедра русского языка Выпус...»

«Министерство образования и науки Российской Федерации Федеральное государственное автономное образовательное учреждение высшего образования "Уральский федеральный университет имени первого Президента России Б.Н. Ельцина" Институт физической культуры...»

«Резникова Анна Викторовна КОГНИТИВНАЯ БЛИЗОСТЬ КОНЦЕПТОВ ЭКСТРЕМИЗМ И РАДИКАЛИЗМ В КОНТЕКСТЕ СОВРЕМЕННОЙ ЭТНОЯЗЫКОВОЙ КОНФЛИКТОЛОГИИ В статье рассматривается когнитивная близость концептов...»

«Санкт-Петербургская государственная консерватория имени Н. А. Римского-Корсакова Фольклорно-этнографический центр имени А . М. Мехнецова Каталог коллекций Собрания документальных материалов по русскому фольклору и этнографии, традиционной культуре народов России и зарубежных стран Фольклорно-этног...»

«НАУЧНЫЕ ВЕДОМОСТИ Серия Гуманитарные науки. 2013. № 13 (156). Выпуск 18 153 УДК 81’23 ТИПОЛОГИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ СОВРЕМЕННОЙ СПОРТИВНОЙ ТЕРМИНОЛОГИИ (на материале французского языка) Статья посвящ ена исследованию языковой картины мира фран­ А. П. Седых цузской лингвокультуры...»

«ГУК "Культурно-просветительский центр и сеть публичных библиотек" Отдел библиотечного маркетинга Городок. Освобождение. (методические рекомендации к 75-летию со дня освобождения г. Городка) Гор...»

«Муниципальное бюджетное образовательное учреждение дополнительного образования детей "Детская школа искусств" Дополнительные предпрофессиональные общеобразовательные программы в области музыкального искусства "НАРОДНЫЕ ИНСТРУМЕНТЫ" Фонд оцен...»







 
2019 www.librus.dobrota.biz - «Бесплатная электронная библиотека - собрание публикаций»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.