WWW.LIBRUS.DOBROTA.BIZ
БЕСПЛАТНАЯ  ИНТЕРНЕТ  БИБЛИОТЕКА - собрание публикаций
 


«Ш СТИТУТУКРАШ СЬКО! МОВИ В.П. Ш У Л ЬГА Ч Нариси з праслов’янськсн антропошми Частина II Кшв 2015 УДК 81’373i231 ББК 81.2-3 Ш95 Книгу присвячено реконструкдц праслов’янського антропошмного ...»

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМЫ НАУК УКРА1НИ

Ш СТИТУТУКРАШ СЬКО! МОВИ

В.П. Ш У Л ЬГА Ч

Нариси

з праслов’янськсн

антропошми

Частина II

Кшв 2015

УДК 81’373i231

ББК 81.2-3

Ш95

Книгу присвячено реконструкдц праслов’янського антропошмного фонду. На основ! фактичного матер1алу слов’янських мов

вщновлено фрагменти генетичних лексико-словотв1рних мжросистем .

Для лшгвкгпв, фах1вщв у галуз1 ономастики та етимологп .

Затверджено до друку вченою радою 1нституту украшсько*! мови НАН Украши

Рецензента:

академж НАНУ Г.П. Швторак доктор фшол. наук В. В. Лучик © Шульгач В.П., 2015 © 1дея та назва cepii* «Б1бл1отека украшсько* ономастики». Шульгач В.П., 2007— 2015 © 1нститут украшсько! мови, 2015 ISBN 978-966-02-7560-7 (загальний) ISBN 978-966-02-7561-4(4.11) 3M ICT Вщ автора

I. ДО ПРАСЛОВ’ЯНСЬКОГО АНТРОПОНIМНОГО ФОНДУ

Похщш з коренем *Baj-

Похщш з коренем *Въгт-

Похщш з коренем *Въп- / *Въпс-

Похщш з коренем *ВъП-

Похщш з коренем *blx- / *bl-

Похщш з коренем *bls-

Похщш з коренем *Dbld-

Похщш з коренем *Dbrd-

Похщш з коренем *Dbrb-

Похщш з коренем *Gbd-

Похщш з коренем *Kostr-

Похщш з коренем *Кик- / *Кук- / *Кък-

Похщш з коренем *Lbg-

Похщш з коренем *Mbrd-

Похщш з коренем *РъШ- / *Spbld-

Похщш з коренем *Pbrd-

Похщш з коренем *Shlb-

Похщш з коренем *Sblp-

Похщш з коренем *Swp-

Похщш з коренем * Vorp-

II. РЕФЛЕКСИ I.-e. *ter- У СЛОВ’ЯНСЬК1Й АНТРОПОШМП

–  –  –

Основа *Ток- у слов’янськш антропошмп

Основа *Тиг- у слов’янсыай антропошмп

Основа * 7ьг- у слов’янськш антропон1мй

Псл. *ТъгЬа, *ТъгЬъ,*ТъгЬо\ спорщнешпраантропошми.............154 Псл. *Tbrda, *7б/г/б i спорщнеш праантропошми

Основа *Tbrg- / *7бг- у слов’янсыай антропон1мй

Основа *Тъгх- / *Тыъ- у слов’янсыай антропошмп

Основа * Тъгк- / * Тыс- у слов’янсыай антропоншй

Псл. *ТъНа, *Тъг1ъ, *ТъНо i спорщнеш праантропошми............... 183 Псл. * Тъгта, * Тьгтъ i спорщнеш праантропошми

Псл. *Тъта, * Тътъ i спорщнеш праантропошми

Псл. *Тъгра, *Тъгръi спорщнеш праантропошми

Псл. *Tbrsay*7Ъ/га i спорщнеш праантропошми

Псл. *Tbrta, *Tbrtb, *Tbrto i спорщнеш праантропошми...............200 Псл. *Тъпа, *Тъпъ i спорщнеш праантропошми

Псл. * Tbrza, * 7 бгг5, * Тъпо i спорщнеш праантропошми.............. 206 Основа *Terb- у слов’янсыай антропошмп

III. АНТРОПОН1МН1 ЕТЮДИ

Укр. Багам i под

Рос. Бажимов

Ст.-укр. Гирченко

Блр. Гурпа, укр. Торп, пол. Gierp та ш

Рос. Туторог

Блр. Екельчик

Укр. Зурак i под

Рос. Каверга та ш

Слвц. Kvarda

Укр. Киева, Кгвва i под

Ст.-укр. Книшъ i спорщнеш антропошми

Пол. Kosart

Ст.-рос. Косормай

Укр. Мовмига................. 240 Ст.-укр. Ларка Молга

Ст.-рос. Оляух

Ст.-рос. Савуров в етимолопчному гшзд1

Укр. Саух, Сауха i под

Змкт 5 Укр. Сахро i спорщнеш антропошми

Ст.-укр. Серсенко

Ст.-блр. Стульга

Рос. Сызранов i спорщнеш антропошми

Ст.-блр. Тофтик

Укр. Хима i под

Укр. Царгуба





Укр. Чигорта i спорщнеш антропошми

Рос. Юбогачева i под

Ст.-рос. *Якорука i под

Рос. Ясута

ДОДАТКИ

Секундарш голосш в структурах tbit, tbit, tbit, tbrt i i'x вщображення в антропошми

Делаб1ал1зац1я ’u- /- та и вщображення в антропошми................325 Композита з першим компонентом зразка tbit, tbit, tbit, tbrt

Лггература та джерела

Скорочення

Гндекс праантропошм1в

В1Д АВТОРА Книгу присвячено реконструкци фрагментов праслов’янського антропон1много фонду. Як свщчить практика, нaйeфeктивнiшe ця процедура може здшснюватися в межах того чи шшого етимолопчного гшзда. Саме в такий cnoci6 можна простежити процес формування вщповщних лексико-словотв1рних мжросистем пропр1ально1 (й апелятивно'О лексики. А вщтак, реконструюця праантропошмного фонду — це переважно реконструкщя праслов’янського апелятивного словника .

Завдяки гшздовому способу вдалося, на наш погляд, усшшно проетимолопзувати деяю nornina propria, як! до сьогодш або вважалися «темними», або взагал1 не мали пояснения. Пор., наприклад, схв. Дунда — назва божества; Додон — богатир у росшському фольклор!, рос. д1ал. додон — м1ф1чна ютота; Шурпа — особова назва князя ятвяпв (1286 р.); Турдъ, 944 р. — найменування по­ сла князя Олега до греюв; Турб±й9 1150 р., Тарх, 1183 р., Тарсукъ, 1183 р., Турундай, 1185 р., Тохта, 1312 р. — oco6oBi !мена з половецького антропошмжону; Тугарин — !м’я билинного персона­ жа; 2МОРДО — антропошм VI ст., занотований у “Kopnyci боспорських напжлв”, i т. п .

Саме завдяки такому пщходу до штерпретацн фактичного матер1алу вдалося зняти печать шородностт й проетимолопзувати як генетично слов’янськг. етношм барти, борти, 1256 р., який локаль зують на теренах Пруссп i за звичай вщносять до балтизм1в; буртаси — об’еднання племен V— ст. на територп Середнього та НижXI нього Поволжя; буртани — загадковий етнон1м у район! Боспору Юммершського; дербики — етнос твденно-схщного узбережжя Каспшського моря; марди — мешканщ Передньо! Ази, ni3Hime — узбережжя Каспшського моря; торки — коч!вники давньоруських Bid автора стегив X— XIII ст., торма, търма — назва чудського племеш, зафжсована в давньоруських лггописах пщ 1212 р.; mypntu — вщгалуження торюв (1150 р.); татраны — вщгалуження чорних клобуюв, згадане в “Oioei о полку 1горев1м” .

Проанал1зований фактичний матер1ал дозволив також а) реконструювати фрагмента лексико-словотв1рних мжросистем праслов’янського р1вня, взагал1 вщсутшх в ЭССЯ та SP (див., наприклад, гшзда з коренями *Ьъгх-9 *bbr-9 *bls-, *dbld-, *dbrd-, *gprt-, *Jas-, * k b l v *тъ1т-9 *mblg- та ш.; б) набагато розширити реестр потенц1йних пралексем апелятивного р1вня у межах уже заявлених в ЭССЯ та SP гшзд (пор., наприклад, Ha6ip архетишв в етимолопчних гшздах з коренями *baj-, *Ьъгт-9 *bbrt-9 *gbd-, *кък-9 *къп-9 *ГиЬ-9*lbg-9*тъЫ- та ш.) .

У додатках систематизовано фактичний матер1ал, який може бути використаний при написанш окремих роздиш фонетики icTO ричних граматик нацюнальних мов, зокрема про друге повноголосся (розвиток секундарних голосних т е л я плавких у кореневих структурах tbrt, tbit, tbit, tbit) та делаб1ал1защю *Ги- *//- у коренях *ГиЬ-9 *l'ud-9*Гш-. Реконструйовано також компактну групу праантропошм1в-композит1в i3 першим кореневим компонентом типу tbit .

Прокоментований антропошмний матер1ал вкотре пщтвердив аксюму про необхщнють використання ономастачних даних при реконструкцп праслов’янсысих лексичних старожитностей .

I. ДО ПРАСЛОВ’ЯНСЬКОГО

АНТРОПОНШ НОГО ФОНДУ

Похщш з коренем *Baj-

*Baja, *Bajb. ст.-укр. Bay, XVI ст. (Жерела III, 319), Иван Баиг, 1637 р. (Фотинский Очерки 43), Тимош Баевъ, 1660 р. (Юркевич 170), укр. Бай (СП 33), (похщне) Safe — назва поселения у Волинсыай обл., ст.-рос. Алексей Бай, XVст. (НПК II, 832), Воверкей Бай, 1661 р. (АМГIII, 339), рос. Баев, Байн (Лет. ЖС 2008, № 33, 206) —патронши на -ев, -ин, (похщш) Баев, Баев Наволок, Баева (3), Баева Большая, Баева Новая, Баевка (8), Баево (16) — ойкошми в pi3HHxperioHax (Vasmer RGN 1,229), блр. Бай (Bipbuia33), (похщш) Баева, Баёука — ойкошми у Вггебсыай обл. (Pan. Вщ. 38), Баеу мост — MiKpOTonoHiM у Могильовсыай обл. (СММ 19), хорв. Baj (Leksik 17), Baja (Речник 1,246), ст.-пол. Wladislai Bay, 1390 p. (SSNO VII, 6), пол. BajуBaja (SN 1,126), слвц. Baja (TP 77), луж. Baj (Wenzel 11/1,28);

~ *baja9*bajb (ЭССЯ 1, 137) .

*Bajakb, *Bajaci: укр. Баяк (СП 38), рос. Баяков (КП Сарат. 3, 33), хорв. Bajak, Baja (Leksik 18), слвн. Bajak (ZSSP 18), ст.-пол .

Bajak, 1404 р. (Rymut I, 14), пол. Bajak, Bajacz (SN I, 126) - пол .

bajak ‘шиткар’ (Rymut I, 14), чеськ. Bajdk (ЧП), слвц. Bajk (TZ Tmava 59), луж. Bajak (Wenzel I I/l, 28);

- *bajab (ЭССЯ 1, 137) .

*Bajikb / *Bajii: рос. Бажов, Байн (Новикова 52), серб. Bajuh, 1759 р. (ССЗН V, 140). хорв. Baji(Leksik 18), слвн. Baji(ZSSP 18), пол. Bajik (SN I, 129), чеськ. Baiev (ЧП) .

*Bajta: укр. Баята (СКТ 50) .

*Bajica, *BajbCb — демжутиви на -ica, -ъсъ: болг. Байца (Заимов 12), хорв. BajeCy Bajica (Leksik 17, 18), слвн. Bajec (ZSSP 18) .

I. До праслов’ янського антропотмного фонду 9 *Bajbka, *Bajbkb, *Bajbko — демшутиви на -ьк-: ст.-укр. Сенка Бата, 1666 р. (Лазаревский 2), укр. (похщш) Байтвщ — ойкошми у Волинськш та Дншропетровсыай обл., ст-рос. Иванъ Байко, XVI ст. (НПК IV, 166), (похщш) Байково, XV ст., Байкова Гора, XVст. - топошми (НПК I, 493; И, 273), рос. Байков (СКТ 37), ст.-блр. Макаръ Байка, 1580 р. (ОДВ X, 26), блр. Баек, Байко (Bipbuia 33), (похщне) Байт — ойкошм у Брестсыай обл. (Рап. Бр. 19), болг .

Байка (Займов 12), макед. Банков (Речник ПКМ I, 84), (похщш) Bajkovo, 1573 р., Bajkovce — топошми (ТДок. V/3, 632; Im. m. 68), хорв. Bajek (Leksik 18), слвн. Bajka (ZSSP 18), пол. Bajka, Bajek (Rymut I, 14), чеськ. Bajko (ЧП), луж. Bajka (Wenzel I I/l, 28);

~ *bajbka (ЭССЯ 1, 141). Пор. ще укр. д,\гл. байкб ‘казкар, брехун’ (ЕСУМ 1, 157) .

*bajbkbjb: рос. д1ал. бййкий ‘гов1ркий\ бййкой ‘дотепний, гострий на язик’ (НОС 1, 24) .

‘Bajani»: укр. Баян (Горпинич, Корн1енко 20), (похщне) Баяниni — ойкошм у Льв1вськш обл., рос. Яков Баянов, 1702 р. (Парфе­ нова 49), Баянов — сучасне пр1звище (Горпинич, Бабш 15), блр .

Баян (ТС Мозырь 73), болг. Баян, VII ст. (Займов 16), пол. Bajan (SN I, 126), чеськ. Bajan (ЧП), слвц. Bajan (TZ Tmava 59);

- *bajam (ЭССЯ 1, 139) .

*Bajuni: укр. Баюн (Пура СПР ГУ, 11), рос. (похщне) Баюны — ойкошм у колишшй В’ятськш губ. (Списки Вят. 832), пол. Bajun (SN 1,132);

~ укр. д1ал. баюн ‘казкар, брехун’ (ЕСУМ 1, 157), ‘гов1ркий чоловис’ (Громик 72), рос. д1ал. баюн ‘говорун, оповщач’ (СПГ 1, 28) .

*Bajbnikb: пол. Bajnik, XVI ст. (Rymut I, 14) .

*Bajadlo, *BajadIica: хорв. Bajao, Bajalica (Leksik 17), пол. Bajalla (SN U 126);

- *bajadlo (ЭССЯ 1, 137) .

*Bajidlo: ст.-рос. Первушка Васильев сын Баилов, 1580 р. (ПМТ 392), (похщне) Баиловъ, XVI ст. — назва починка в колишньому Тверському пов. (ПКМГ 1/2, 42), рос. Баило, Баилов (ЖПТ), хорв .

Bajilo (Leksik 18);

~ *bajidlo (ЭССЯ 1, 140) .

*Bajima, *Bajinn: ст.-укр. Баим Болтин, 1633 р. (Куракин 155), ст.-рос. Таузаров Баим, XVI ст. (ПМДВ306), Баимъ Володимеровъ сынъ Зиновьевъ, 1627-1630 рр. (Сторожев II, 98), рос. Баимов 10 I. До праслов'янського антропотмного фонду (Книги РФ X, 33), (похщш) Баимова (3) — топошми в колишшх В’ятськш, Оренбурзыай, Уфимськж губ. (Vasmer RGN I, 233), пол .

Вахт, Baima (SN I, 126). Формально це part, passiv. praes. вщ д1еслова *bajiti (ЭССЯ 1, 140) .

Компонент *Baj- входить до складу нимало!* китькосп компо­ з и т та преф1ксальних похщних, зокрема:

*Bajislavb. схв. Bajislav — особове \м’я (Rjenik I, 157) .

*Basbkobajb: рос. (похщне) Баскобай — ойкошм на територп Удмуртп ~ тал. баскобай ‘краснобай* (Васнецов 12) .

*Blobajb: ст.-рос. БЪлобаевъ, 1551 р. — пр1звисько (Викторов 126), рос. Белобаев (КПУ Луг. 15, 414) .

*Bblgobajb: укр. Болгобай (КПУ Харк. 17, 156) .

*Bblsobajb: укр. Балсабаецъ (КПУ Дн. 9, 252) .

*Bbrdobajb: рос. Бардабаев (МИСО IV, 97) .

*stobajb: блр. Частобаева ж. (м. Впсбськ);

~ рос. д1ал. часпхобай ‘хто швидко говорить* (ЯОС 10, 48), ‘хто гарно говорить* (СРГ Морд. 2, 1479), ‘хто любить поговорити’ (СРГК6, 759) .

*istobajb: рос. Чистобаев Чыстабаеу (Б1рыла456);

~ рос. д1ал. чистобай ‘хто правильно говорить’ (СРГС 5, 297) .

*brdobajb: рос. Чердобаев (Л1т. ГС 2003, № 19, 53) .

*brnobajb: ст.-укр. Иванъ Чорънобаи, 1649 р. (Реестр 15), Миш­ ка Чернобаевъ, 1686 р. (Тупиков 821), укр. Чорнобай (Богдан 37), (похщш) Чорнобах, Чорнобахвка — назви поселень у Полтавськш, Харювськш, Херсонськш обл., ст.-блр. Васко Чернобай, 1592 р. (Ту­ пиков 425), блр. Чорнобай, Чернобай (Б1рыла 447), (похщне) Чернобаиха — ойкошм у колишнш Вггебсыай губ. (Vasmer RGN X, 106), рос. (похщне) Чернобаево — ойкошм у колишнш Смоленськш губ .

(Vasmer RGN X, 106) .

*brtobajb: укр. Кондрать Чортобай, 1723 р. (Швидько 116) .

*Dikobajb: рос. Дикобаев (ЖПТ) .

*Dblgobajb: рос. Долгобаев (КПУ Ник. 12, 381) ~ рос. д1ал. долгобйй ‘говорун’ (СРГСУ Доп. 136) .

*Gladbkobajb: рос. Олексуша гладкобайка — пр1звисько (СРНГ 6, 180) ~ д1ал. гладкобай ‘лагщна, весела людина, яка завжди гово­ рить правду’ (СРНГ 6, 180) .

*Gbrdobajb: рос. Гордобаев (Pami 2, 412) .

*Xolobajb: рос. Холобаев, 1929 р. (Вып. 32) .

До праслов'янського антропошмного фонду 11 / .

*Konobajb: рос. Конобаев (КПУ Ник. 6, 119) .

*Kosobajb: укр. Кособай (Рв.), рос. Кособаи — ойкош м у Юровськш обл. (КО 301), блр. Касабаев (БЦ 151). Пор. ще Косо­ бай — ойкошм у колишнш В’ятськш губ. (Vasmer RGN IV, 453) .

*Kozblobajb: рос. Козлобаев (КП Алтай 2, 132) .

*Krasbnobajb: ст.-рос. Козма Макаровъ сынъ Краснобаевъ (Ни­ кольский Материалы 1,98), рос. Краснобай — пр1звище (Ярков 127), Краснобай — пр1звисько (ПОС 16, 87), (похщш) Краснобай, Краснобаевка — назви поселень у колишнис Пермськш та Смоленськш губ. (Vasmer RGN IV, 521), блр. Мъкстлъ Краснобай, 1797 р. (ВС 1, 425), Краснабай (Бобрык 231), (похщне) Краснобаиха — ойкошм у колишшй В1тебськш губ. (Vasmer RGN IV, 521), хорв. Krasnobajev (Leksik 332), пол. Krasnobajew (SN V, 264) ~ рос. Д1ал. краснобйй ‘промовець’ (СРНГ15, 180) .

*Kbldobajb: рос. Колдыбаев (КПУ Дон. 20, 146), (похщне) Кондобаево — ойконш у Нижегородськш обл. (Морохин 120) .

*Kblgobajb: рос. Колгобаев (КПУ Дон. 6, 252) .

*Kbrdobajb: ст.-рос. БогданъОрдабаевъ, 1611 р. (АС II, 208) — за умови формально!* модифжаци анлауту .

*Kbmobajb: укр. Корнобай (с. Красне Згур1вськ. р-ну Кшв.), рос .

Карнабаев (КПУ Дон. 7, 120) .

*Kbrsobajb: рос. Курсобаев (Падалка 219) .

^Kbitobajb: рос. Картабаев (КПУ Черк. 5, 812) .

*laskobajb\ рос. ддал. ласкобайка ‘лагщна людина’ (НОС 13, 45) .

*Leebajb: рос. Лежебаев (ЖПТ) .

*Malobajb: рос. Малобаев (Pami 2, 491) .

^Mbldobajb: рос. Молдобаев (Лет. ЖС 2006, № 40— 124). 52, *Nebajb: рос. Небаева ж. (ТСД 4, 345) .

*Nedobajb: укр. Недобай (ЖПТ), рос. Недобай (КДР 1901— 1904:

79) ~ рос. тал. недобай ‘мовчазна, негов1рка людина’ (ПОС 21,82) .

*Obbajimb: ст.-рос. Обаимъ Дуровъ, 1605 р. (Тупиков 283), рос .

(похщне) Обаимы — ойкошм у Юровсыай обл. (КО 334). Пор .

*Bajimb\

- рос. Д1ал. обайм ‘ шахрай, брехун’ (ОСВГ 7, 7) .

*Obbajb: ст.-рос. Петрушка Обаевъ, 1621 р. (ПКА257), рос. Обаева ж. (Лет. ЖС 2008, № 19, 217), серб, (похщне) Obajhora — то­ йоты (Im. m. 311), пол. Obajek (SN VII, 5) ~ рос. д1ал. обай ‘пл1ткар’ (СРНГ 21, 343) .

12 До праслов'янського антропошмного фонду / .

*Ostrobjb: ст.-рос. (похщне) Остробаева, XV ст. — ойкошм в юторичнш Новгородщиш (НПК II, 719) .

*Orzbajb: рос. Разбаев (ЖПТ) ~ рос. д1ал. разбай ‘хто любить поговорити’ (ТСВГ 152) .

*Pobajbnbjb: рос. Побайнов (ЖПТ) .

*Pustobajb: рос. Семен Пустобаев, 1773 р. (ДСП 191), Пустоба­ ев (Назаров 233), (похщш) Пустобаева — ойкошм у колишнш В’ятськш губ. (Vasmer RGN VII, 448), Пустобаевых — назва посе­ ления в Кунгурському p-H i Пермсько! обл. ~ рос. д1ал. пустобай ‘краснобай’ (Чикачев 51) .

*Rdbkobajb: рос. Редкобаев (КЛ Сарат. 3, 553) ~ рос. шал. редкобйй ‘мовчун’ (НОС 9, 121) .

*Sarobajb: рос. Шаробайко (САЛ 674), Шаробаев, Шарабаев (ЖПТ), (похщш) Шарабаева — ойкошм у колишнш Пермськш губ., блр. Шарабайка (Bipbuia 467), Шарабаи — назва поселения в ко­ лишнш Вгпенськш губ. (Vasmer RGN X, 222), пол. Szarabajko (SN IX, 224) .

*Skorobajb: рос. Скоробаев (ЖПТ) .

*Suxobajb: блр. Сухабай (Б1рыла 400), (похщне) Сухобай — ойкошм у колишнш Могилъовськш губ. (Vasmer RGN VIII, 663) .

*Sbrgobajb: рос. Саргабаев, Сыргобаев (ЖПТ) .

*Sbrlobajb: чеськ. Serlabajev (ЧП) .

*Tsnobajb: рос. Теснобай (КС Дн. 3, 164) .

^Tixobajb: ст.-блр. Циско Цихобай, 1552 р. (Ырыла 1966: 264), рос. Тихобаев (КП Алтай 2, 133) .

*Torobajb: рос. Торубаеву Торыбаев (ЖПТ), (похщш) Торобаева, Торобаи — ойкошми в колишшх Пермсыай та Симб1рсыай губ .

(Vasmer RGN X, 143) .

*Ti»mobajb: ст.-рос. Илюшка Торнобаев, 1698 р. (Полякова 223);

~ рос. д1ал. торнббай ‘базжало’ (Опыт 230) .

*Zabajb: рос. Забоев (ЖПТ) .

*Zblobajb: ст.-рос. (похщне) Злобаево, 1566—1567 рр. — ойкошм у колишньому Муромському пов. (Садиков 1940: 201) .

Наведений список праантропошм1втипу composita вщкритий .

Як свщчать лексикограф1чн1 джерела, в д1алектнш лексищ функщонують лексеми з коренем -бай, яю теж потенщйно можуть OHiм1зуватися: рос. шал. крутоббй ‘людина, яка швидко говорить’ (СВГ 4,6 ),ласкобай ‘улеслива людина, л укавець’ (СРГСУ 2, %1)уласкоб6йI. До праслов’янсъкого антропотмного фонду 13 ка ‘ласкава людина’ (НОС 13, 45), суебай ‘пустомеля, базпсало’ (СРГСУ 6, 74) ~ рос. суе ‘даремно’ (Фасмер III, 797) та ш .

–  –  –

У PeecTpi Вшська Запор1зького 1649 р. фжсуються Алекса Бурмака та Грышко Буръмака (Реестр 84, 85). Друп компоненти цих антропошмних формул можна зютавляти з ст.-укр. Iwan Burmaka, 1615 р. (OB 170), Хведоръ Бурмака, 1668 р. (АКП 1, 135), сучасним укр. Бурмака (Пура СПР V, 19), (похшним) Бармаки — ойкошм у Ровенськш обл., який фжсуеться вже в 1525 р. [на Бармацех (АЮЗР VI11/4,365)), ст.-рос. Федосей Власьев сын Бурмака, 1558 р .

(ACM 1479— 1571 рр.: 141), Иван Федоров сын Бурмакин, 1590 р .

(ОАПК338), Федька Бурмакин, 1683 р. (Полякова 41), (похщш) Бурмакино, 1539/40 рр. — назва поселения в колишньому Тверському пов. (ПМТ 48), Бурмакино, 1585—1587 рр. — мжротопошм на Псковщиш (ПОС 2,219), Бурмакино, 1629 р. — назва поселения на р. MocKBi (MA 145), рос. Бурмака (Лет. ЖС 2005, № 1—13,40), Бур­ макин (Память 2, 252), (похщш) Бурмакино (14), Новобурмакино, Бурмакинское, Бурмакинский — назви поселень (Vasmer R G N 1,589), блр .

Бурмака (Bipbuia 70), (похщш) Бурмат — назви поселень у Брестськш та Мшськш обл., а також 1*з (сшввщносними за родо­ вою характеристикою) укр. Бурмак (Горпинич 294), Бармак (СКТ 45), Бомрак (Богдан 19) *Бормак (метатеза), блр. Бурмак (Б1рыла 70), ст.-рос. (вщантропошмного походження) Бурмаков ручей, 1585— 1587 рр. — у Псковськш земл1 (ПОС 2, 219), рос. Иван Григорьевъ прозвание Бормаковъ, 1710 р. (Парфенова 67), Бармаков (Лет. ЖС 2006, № 40— 18), слов’ян. Бормакъ, Бурмакъ (Магниц­ 52, кий 34). Пор. ще (похщш) Бармаково, Бурмаки, Бурмакова (2), Бурмаковской — ойкон1ми в р1знихрегюнах (Vasmer RGN I, 275, 589) *Въгтака, *Въгтакъ. Кореневе -у- в деяких прикладах — результат виразшшоУ лаб1ал1зашУ -о- пщ впливом лаб1ального Б- .

Стосовно мотивацп наведених антропошм1в пор., наприклад, укр. 6ipMK ‘тризуб1 вила’ (Гр1нченко 1, 69), дiaл. бармаки ‘дерев’яш вила’ (Сизько Полт. 10), бармаки ‘семироп вила для перене­ сения полови i под1бних робгг’ (Шевченко НД 9), вармакЧ ‘вила для вантаження OBoniB’ (Атлас 96), рос. д1ал. бурмак ‘волоцюга’ 14 До праслов'янського антропошмного фонду / .

(СГРС 1,223), ‘вит’ (Пискунова43), бармакй ‘дерев’яш вила’ (Мордов. словарь 1, 30), бормакй ‘зал1зш вила [...]’ (СРНГ 3, 101), блр .

д1ал. бурмакъ ‘зал1зш вила [...]' (Чыгрын 1976:47), схв. бермак, брмак ‘рослина Eryngium campestre L.’, вщнесеш до неясних за походженням (Калезий 157—159). Останш могли мотивуватися наявшстю гострих колючок (шишв) у представниюв родини Eryngium .

*Въгтакь — словотв1рна база для пел. *Вытпаь, яке реал1зувалося в рос. (похщному) Бурманевская — ойкошм у колишнш Архангельськш губ. (Vasmer RGN 1, 590) .

Словотв1рне гшздо з коренем *Въгт- досить розлоге i заслуговуе спещального опису.

Попередньо його склад можна представи­ те так:

*Въппа, *Въгтъ, *Въппо: укр. Harasim Burma, 1732 р. (АЮЗР 1/4, 429), Бурма (Богдан 28), Барма (ПДЧ 56), Борма (КПУ Терн. 1,506), ст.-рос. Барма, 1545 р. (Веселовский 25), Бурма Сожин, 1500 р .

(Веселовский 55), Якушъ Бурма, XVI ст. (НПК IV, 408), Фомка Бар­ ма, 1624 р. (Мосин 34), (похщш) Бормино, 1533/34 р. — ойкошм у колишньому Рузькому пов. (Антонов 1997а: 150), Бурмино, XVI ст. — назва пустища на Псковщиш (ПОС 2, 219), рос. Бармов (КП Твер.), Бурмино — назва населеного пункту в Рязансыай обл., блр. Бурма (Bipbuia70), болг. Бармов (Илчев 64), пол. Вагта, Вегта, Birm, Birma, Вогт, Bormo, Burma (SN 1,181,335,434,435,577), елвц .

Burma, 1769 р. (Kritof 219) .

В основу наведених антропошм1в покладено вщповщш апелятиви, пор., наприклад, рос. д1ал. барма ‘злодШ, граб1жник’ (СРГСУ Доп. 16), ‘базпсало’ (СПГ 1, 22), ‘брехун’ (СРГ Перм. 1, 62) .

*Въгтаха, *Въгтахъ / *Въгтеха / *Въгтохъ / *Въгтуха: укр .

Бурмаха (Пура СПР V, 19), Бурмеха (КПУ Вш. 6, 396), ст.-рос. Ва­ женка Бурмоховъ, 1616 р. (Сторожев Тверь 36), BapiaHT Боженка Бурмаховъ, 1626 р. (Выпись 136), пол. Barmach, Burmecha, Burmycha (SN I, 181,577, 578) .

Заголовш праформи послужили словотв1рною базою для пел .

*Въгта§ь / *Въгте§ь / *Въгто§ь / *Въгту§ь: укр. Бармаш (СКТ 45), Бармиш (Терн.), Бермиш (Лазаревич 145), (похщш) BepMevuie, Барматове — ойкошми у Волинсьюй та Микола!всыай обл., рос. Бар­ маш (САЛ 341), Бормашов (СКТ 83), Бормотов, Бармышев (КП Твер.), (похщш) Бурмашево, Бурмашинская, Бармашевская — ой­ кошми в колишшх В’ятсыай та Псковськш губ. (Vasmer RGN 1, L До праслов’ янського антропошмного фонду 15 275, 590), блр. Бармаш (м. Мшськ), слвн. Brme (ZSSP 60), пол .

Barmasz (SN II, 181). Вони стввщ носш з апелятивною лексикою на зразок укр. д1ал. бармаш ‘личинка ком ара-дзвонарика, Chironomus plumosus L.’ (Дейниченко 12), рос. д1ал. бурмаш ‘павук’ (АОС 2, 182), блр. д1ал. бурмашы'сты ‘товстай’ (СБГ 1, 243) i под .

*Binnajb: укр. Бурмай{КПУ Рв. 3,138), Бормай (КПСВР 6,67), хорв. Burmaja (Leksik 84) .

*Въгтёд: укр. Бурмш (Редько 1, 238), Бурмей (СП 63), пол .

Burmej(SN I, 577) .

*Bbrmaga: укр. Бурмага (СКТ 100), Бермага (ПСС 3, 69), ст.-рос. Бурмагин Степан, прозвище мужик, XVII ст. (ВКДУМ 62), (похщне) Бурмагино — ойкошм у колишшй Вологодсыай губ .

(Vasmer RGN I, 589), блр. Бурмагина ж. (м. Баранович1) .

Обмежеш сть рефлекЫ в схщ нослов’янським ареалом та вщсутшсть вар1антних суфпссальних форм на -ога, -ига, -уга доз­ воляв припускати, що заголовна праформа може бути вторинною стосовно *Въгтака (одзвшчення консонанта -/с-). Стосовно фоне­ тики пор., наприклад, укр. д1ал. ломйга ‘ломака, юл’ (Бевка 83) .

На основ! укр. Бурмин (КПУ Льв. 3, 427), Бурмите — назва колишнього хутора в Житомирськш обл., рос. Бармин (КЛ 2005, № 27— 20), пол. Bormicz (SN I, 435) можна вщновлювати патрошм *ВЪПП1СЬ .

*Въгтикъ: рос. Бармукое (ПККГ 1895: 241) .

*Въгтука: укр. Бурмика (КПУ Льв. 4, 502), рос. Бурмыкина ж .

(Лет. ЖС 2007, № 14-26, 31) .

Укр. Бурмило (Богдан 28), пол. Burmyo (SN 1,578), стввщ носш зукр. д1ал. бурмйло ‘недотепа, телепень’ (СБук. Г 44), ‘ведмщь, здоровань’ (Жегуц, ГОпаш 26), можуть слугувати реальним пщгрунтям для пел. ^Bbrmidlo *bbrmidlo *ЬъгтШ. Пор. укр. д1ал. набирм/ти ‘набрякнути’ (Панцьо Матер1али 52) .

*Въгтапъ: укр. Барман (СКТ 45), Бурман (СКТ 100), ст.-рос .

Микула Бурманъ, XVI ст. (НПК VI, 829), рос. (похщне) Барманоео — ойкошм у колишшй Ярославсьюй губ. (Vasmer RGN I, 275) .

Стосовно мотиацп пор., наприклад, рос. д1ал. бурмйн ‘пр1звисько ТОВСТ0 1 неповоротко! людини’ (СОГ 1,111) .

*Въгтепь: ст.-рос. Бурменъ, 1580 р. (Веселовский 55) .

До праслов’янського антропошмного фонду 16 / .

*Въгашгь: рос. Бормш (КПУ Харк. 17, 158), Бармин (Лет. Ж С 2005, № 40— 20), (похщш) Барминовка, Барминовская (5), Барминский, Барминское (2), Барминской (3) — ойкошми в р1зних репонах (Vasmer RGN I, 275), пол. Barmin (SN I, 181). Швидше за все, заголовне слово — патрошм на *-тъ .

Похщш з -S - у суфжсальнш морфеми *Bbrmasb: укр. Бармас (КПУ Од. 2, 20), Бурмас (КПУ Терн. 3, 81), Бермас (Горпинич 163), ст.-рос. Бурмасов Семен, 1510 р., Бур­ мас Завалишин, 1545 р. (Веселовский 55), Проня Бармасовъ, XVI ст .

(ПКМГ 1/2, 210), Бурмасова / Бормасова, 1627—1630pp. — назва пустища в колишньому Вологодському пов. (Сторожев II, 80, 84), рос. Бармасов (Лет. ЖС 2005, № 40— 52,20), Бермас (КС Од. 3,800), Бурмасов (Горпинич, Бабш 22), (похщш) Бурмасова, Бурмасово (4), Бурмасы — ойкошми в колишшй Пермсьюй губ. (Vasmer RGN I, 589), хорв. Burmas (Leksik 84), пол. Bermas, Burmas (SN I, 258, 577) .

*Bbrmesb: укр. Бермес (КПУ Вш. 6, 89), кореневе -е- якого стабиизувалося пщ впливом голосного суфнссально! морфеми, пол. Burmes (SN I, 577) .

*Въгпшъ: укр. Бурмис (КПУ Ник. 4, 336), рос. Бармисов (КПУ Луг. 6, 377) .

^Bbrmosb: ст.-рос. Бормосов Иванец, 1522 р. (Веселовский 46), рос. Бормосов (м. Микол am), (похщне) Бормосово — ойкошм у ко­ лишшй Ярославськш губ. (Vasmer RGN I, 491), пол. Burmos (SN I, 577). Ст.-рос. Елесей Иванов Обормос, XVII ст. (ТК 1, 68) — реф­ лекс потенцшного пел. *Obbbrmosb .

*Bbrmusb: укр. Бармусенко (м. Миколai'e), Бурмус (КПУ Ник .

1, 617), сшввщносне з д1ал. бурмус ‘похмурий, мовчакуватий чоловпе’ (Чабаненко 1,116), рос. (похщне) Бурмусово, 1723 р. — назва пустища в колишньому Московському пов. (МИКХ 1, 208), пол .

Burmus (SN I, 578) .

*Bbrmata, *Bbrmatb: ст.-укр. 1ван Бурмат, 1666 р. (ПК 1666 р.:

212), укр. Бормат (КПУ Харк. 2, 307), ст.-рос. АлексЪй Борматовъ, XVII ст. (Сиб. города 120), Бурматин, XVII ст. (ТК 1,767), рос. Барматин (КПУ Луг. 4, 377), Барматов (Память 1,15), Бурматов (СКТ 100), пол. Bernat, Burmat (SN 1, 258, 577) .

*Bbmieta, *BbrmetT: рос. Барметов (Лет. ЖС 2005, № 14— 26,24), хорв. Burmeta (Leksik 84), пол. Barmet (SN I, 181) .

L До праслов’ янського антропошмного фонду 17 *Bbmiitb: укр. Микита Бурмитъ, 1726 р. (Д1ПIII, 266), рос. Бормитов, 1794 р. (Дмитренко 298) .

^Bbrmotb: ст.-рос. Бурмоть, 1472 р. — пермський воевода (ПСРЛ XII, 148), Дружина Бормотову 1600 р. (Веселовский 46), Третьякъ Бормотъ, 1646 р. (РИБ XXV, 248), рос. Бормотов (КПУ Харк. 13,63), (похщш) Бормотова, Бормотовка, Бормотовская, Бормотовской, Бормоты — ойкошми в р1знихрегюнах (Vasmer RGN I, 491), пол. Bermot (SN I, 258). Стосовно мотиваци пор., наприклад, рос. д1ал. бурмот ‘хто любить говорите’ (Дилакторский 32), борл/0 /wJ ‘буркотун’ (Иванова 558). Окрекп з шюстрацш заголовН0 1 праформи, як i lx апелятавш вщповщники, могли поетата з *Mbrmotb / *тъппой .

*BbrmQta, *Bbrmtb: укр. Бармута (Горпинич 205), рос. Бармуш (Лет. ЖС 2004, № 27-39, 20), Бормонтов (Лет. ЖС 2005, № 4 0 форма з розщепленим назальним, Бармутов (САМ 16), (похщне) Бармутово — ойкошм у колишнш Псковсысй губ. (Vasmer RGN I, 275), ст.-блр. Петръ Бармутовичъ, XVI ст. (РКЭ 256), блр .

Бармута (Б1рыла 43), (похщш) Бармуты — топошм у Брестськш обл. (Pan. Бр. 20), Бармутино — ойкошм у колишнш Вггебськш губ. (Vasmer RGN I, 275), пол. Barmuta, Bormuth (SN I, 181, 435) ~ рос. д1ал. бармйтъ ‘бешкетувата, хулканити’ (СПГ 1, 22) .

*Bbnnazb: ст.-рос. Демка Григорьевъ сынъ Бармазовъ, XVII ст .

(ПКУ 46), (похщне) Бармазово — назва пустища в колишнш Рязансыай губ. (АСЭИ I, № 330), серб. БурмазовиЬ (Пешикан 472), елвн. Burmazovi (ZSSP 67) .

На основ! ст.-рос. Обормово, XVI ст. — ойкошм у колишньому В’яземському пов. (ПКМГ 1/2, 654), рос. Абармов (Новикова 11) можна реконструювати префиссальне похщне *ОЬЬъппъ (*АЬъгтъ ?) .

–  –  –

ст.-рос. Фома Барша ЕвсЪевичъ сын, 1562 р. (Тупиков 41), рос. Баршин, Буршин (ЖПТ), хорв. Bra (Leksik 75), пол. Borsza (SN I, 440), чеськ. Bara, Bura (ЧП), слвц. Bura (TZ Bratislava 43). Антропошм *Бърша збертся також у назвах поселень на теренах Poci i‘: Баршино уБаршинская (2) — в колишн1х Тверсыай, В’ятсыай, Вологодсьюй губ. (Vasmer RGN I, 281). Пор. ще Борхино — л1мношм у Карелп (форма без ефекту nepmoi палатал1заци), який ор1ентували на фшське першоджерело (Шилов 2003: 158) .

Пел. *Въг$&ж. сшввщносне за родом i3 *Въг§ь ч., яке вщобразилося в укр. Барш (КПУ м. Кшв 1, 109), Бурш (СНУ 1, 113), ст.-рос. Иванъ Боршееь, XVII ст. (ЧГ 36), Дорофейко Федоров сын Борш, 1647 р. (Полякова 36), рос. Баршеву Бартов, Бортов, Буршев (ЖПТ), блр. Бурш (м. Дзержинськ), Брыш (СБГТ 147) *Бырш (ме­ татеза), хорв. Bar (Leksik 28), пол. Barsz, Borsz9 Bursz (SN I, 183, 440, 579), чеськ. Bor (Bene 64), Bur (ЧП), (похщш) Barov, Barovsko — миеротопошми (SPJ II, 107, 108), слвц. Bor (SBS I, 301), Barovskdж., Burovж. (TZ Bratislava 17,43) тощо. При цьому коренева сполука - ъг- реал1зувалася в -ар-, -ор-у -ур-у як i в шших пш дах под1бно! структури (tbrt). Наведеш пр1звища вщапелятивного походження, пор., наприклад, рос. д1ал. борш ‘велике листя будь-яко! трави’ (Краен. 39) .

Генетичне гшздо з коренем *Bbr-, насюльки вщомо, спещально не вщновлювалося. Його рефлекси простежуються як у пропр{альн1й, так i в апелятившй лексищ, окрем1 складники цього гшзда пгвдаються реконстрчсци .

*Bbriki: блр. Боршик (КПУ Дон. 11/1,75), пол. Borszyk, Burszik (SN I, 441, 580), чеськ. Borik, Buri'k (Bene 50, 120), *Barfk (SPJ II, 107), слвц. Burfkovd ж. (TZ Bratislava 43) .

*Въг§ька, *Въг§ько, ^Bbrbkb. рос. Боршков (КПУ 1Ф 3,108), пол .

Burszka, Borszeky Barszek (SN I, 184, 440, 580), ст.-слвц. Bartolomeus Brko, 1625 р. (UFP 11, 145) .

KpiM демшупдав на *-ikb, *-ьк-, можна вщновити ряд дериват1в з шшими суф1ксальними морфемами:

^Bbi^ajb: укр. Баршай (ТДХ 35), рос. Баршай (САЛ 341), Баршаев (КПУ Луг. 15, 215), Боршаев (ЖПТ), Буршаевский (РУС 65). Пор .

ще ст.-рос. (похщне) Боршаевка, 1689 р. — назва пустища (РДШ ГУ, 397) вщантропошмного походження .

L До праслов’ янсъкого антропошмного фонду 19 *Въгёакъ / *Въгёикъ: укр. Баршак (КПУ Дн. 7, 186), Бершак (КПУЛуг. 5,41), Буршак (Горпинич 108), рос. Баршаков, Бершаков (ЖПТ), Боршаков (КПК), Баршуков (Р1 Черк. 5, 18), пол. Barszak, Burszak (SN I, 183, 579), слвц. Burdkov ж. (TZ Bratislava 43) .

Рос. Боршилов (РУС 56) — свщчення потенщйностч пел .

*Bbridlo .

*BwSib: рос. (похщне) Баршичи — ойкошм у колишнш Вологодсыай губ. (Vasmer RGN I, 281), хорв. Bari, Buri (Leksik 28, 84) .

*Bbravb(jb) — ад’ектив на -av— реал1зувався в ст.-рос. Семенъ Филиповъ сьшъ Боршавкинъ, XVI ст. (Сторожев 287) .

Похщш з консонантом -л- у суфжсальшй морфем!’:

*Въг§апъ: укр. Баршан (КПУ BiH. 1, 28), хорв. Brani (Lek­ sik 75) .

*Въгёшгь: рос. Боршунов (КПК), хорв. Barun (Leksik 28) ~ рос .

д1ал. боршун ‘старий чоловж, буркотун’ (ЯОС 2, 17) .

*Въгёыгь(]ь): укр. Баршник (КС Од. 2, 448), рос. Буритев (КПУ Хере. 9, 163), хорв. Barnik (Leksik 28) .

*Въг§къ: рос. Буршит (Лет. ЖС 2009, № 1, 140) .

*ebbra, *elnrb — праформи з арха!чним префжсом *e— вщновлюються на основ! ст.-рос. Иван Шеборшин, 1582 р., Федор Шабаршин, 1616 р. (Веселовский 358, 363), рос. Шебаршов (КПУ Харк. 18, 253), Шаборшов (КПУ Харк. 20, 543), Шибаршин (СКТ 915), блр. Шабаршын (Bipbuia 459), як! постали в результат! пропр1ал1защ1 лексики на зразок рос. д1ал. шебаршб, шабарша ‘жкчема’, ерухлива, швидка людина’ (ЯОС 10,67,71), шабаршб ‘невр1вноважена, безглузда людина’ (Немченко 347) ~ укр. д1ал. буршити (-са) ‘сердитися, насуплюватися’ (СБук. Г 44), рос. д1ал. буршить ‘шелесттти’ (ЯОС 2, 32) .

Основа *Въг$- пов’язана з *Въпс- (яку-овий р1зновид останньо!') .

31браний матер1ал дозволяе реконструювати окрем1 фрагменти слоB O T B ip H o r o гшзда й з цим коренем:

*Въгха, *Въгхъ, *Въгхо: укр. Бирх (КПУ Звитяжщ КиТв. 5, 392), /у/шгамч(КПУДн.5,46), Барховець()6Л\УJ\ow. 11, \03), Берхо (КПУ Дон. 22, 417), ст.-рос. Левонко Бухро, 1495 р. (Тупиков 74) *Бурхо, рос. СергЬй Бырховъу 1763 р. (Сиб. города 70), Борх (ЖПТ), Борхов (КПУ Дон. 5, 64), Бурхов (Pami 2, 71), (похщш) Бурхово — ой­ кошм у Смоленськш обл., Бурхин — ойкошм у колишнш МосДо праслов’янського антропошмного фонду 20 / .

ковськш губ. (Холмогоровы 1892: 29), блр. Борхово — ойкошм у кол и ш ш й Вггебськж губ. (Список Вит. 233), макед. (похщне) Бурхово — ойкошм (Симовски 1, 146), пол. Barcha (SN I, 173) .

Стосовно апелятивного пшгрунтя пор., наприклад, рос. д1ал .

бухря ‘незграбна людина’, бухрй ‘c/rapi. зношеш валянки’ (СПГ 1, 70) — форми з метатезою -рх- -хр~ .

На основ! укр. Бурхал (КПУ Киров. 1, 88), Бурхало (КПУ Дн .

10, 246), Борхаленка(КПУ Кию. 4, 127), рос. Бурхайлов (КПУ Ник .

1, 419), пол. Burchao (SN I, 569) i под. можна вщновити пел .

*Въгха11о *ЬъгхсиНо, мотивоване д1есловом *Ьъгхай (5). Про потенцшшеть останнього евщчать укр. д!ал. бурлити к рити, будити’ (Магура 311), чеськ. д1ал. brehat ‘будити’, brehatsa ‘вставати з постелГ (Barto 26) .

€ пщетави для реконструкци 1носуф1ксальних похщних:

. *В ътуь: укр. Тимошъ Бурхай, 1756 р. (АК 5, 43), Бурхай (КПУ Полт. 7, 618) — сучасне пр1звище, рос. Бурхай (КПУ Од. 9, 145) .

*Въгха&»: укр. Бурхач (КПУ Дн. 12/1, 463), пол. Barchacz, Burchacz (SN I, 173, 569) .

*Въгхо1ь: укр. Бархоленко (ЖПТ), Борхоль (Вол.) .

*Въгхапъ, *Въгхапь: укр. Ярема Бурхань, 1756 р. (АК 5, 137), Бурхан (КПУ Дон. 14, 403), Бархан (КПУ Харк. 10, 42), Борхан (Вол.), блр. Бархан (ТС Мозырь 71), ст.-рос. (похщне) Борыханово, 1570 р., eapiaHT Барыханово, 1577/78 р. — ойкошм у колишньому Ярославському пов. (Антонов 1997:112,113), рос. Барханов (Pami 2,385), Бурханов (РДв. 1,183), хорв. Brhan (Leksik 72), пол. Burchan (SN I, 569) .

*Въгхопъ, *Въгхопь: пол. Barchon, Barcho (SN I, 173) .

*Въгхшть: укр. Борхун (КПУ Черк. 6, 64), блр. Бурхун (Bipbuia 71), рос. Борхунов — сучасне пр1звище .

*Bbrxatb: укр. Бурхат (РУС 65), рос. Бархатов, Бырхатов (ЖПТ), (похщш) Бархатова, 1796 р. — ойкошм у колишнш Мос­ ковской губ. (Кр. Д 851), (сучасне) Бархатово—у Вологодской обл .

*Bbrxota, *BbrxotT: рос. Бархота (Лет. ЖС 2004, № 27— 20), 39, Бархотов (ЖПТ) .

^BbrxQtb*. рос. Бархутов (КПУ Хере. 9, 102) .

*Въгх)*ъ: рос. Бархитов (ИП 3, 230) .

Проанал1зований матер1ал може розщнюватися як доповнення до ЭССЯ та SP, де похщш вщ основ *Ьъгх- / *bbr- вщсутн1 .

I. До праслов’янського антропотмного фонду

Похщш з коренем *Bbrt-

KopiHb досить продуктивно реал1зувався у слов’янськш пропр1альнш лексищ. Фактичний матер1ал, на основ! якого реконструйовано подаш нижче архетипи, вщбирався з урахуванням явища реатпзацп коренево! сполуки -ы- як -ар-, -ер-, -ор-, -yp-, -up-,

-ip- (под1бно до imiiHX структур зразка tbit) .

Безафшсш *Bbrta, *Вы1ъ, *Bbrto, *Bbrtb як праантропошми вщновлюються з уваги до: укр. Роман Борт, 1759 р. (АХ 4, 225), Борт (м. УманьЧерк.), Борта (КПУ Ник. 3,161), Борто (КС Од. 3, 848), Бортюк — сучасне пр1звшце у Волинськш обл., мотивоване базовим *Борть, Барт (КПУ Вш. 7, 564), Барта (ТДХ 35), Bipma (ТДХ 37), Бурт (РУС 65), Бурта (КПУ Кшв. 8, 199) - укр. д1ал .

борта ‘гладка пуста жшка’: Жонище розросла, йак борта (Дзендзел1вський III, № 290), ст.-рос. Василей Яковлев сын Бурт, 1577 р .

(АСЭИ I, 98), Бурта (Спрогис ПАУ 14), Бартев Дмитрей Иванов, XVII ст. (Т К I, 605), рос. Борта (КП Керчь 1, 557), Бертов, Бортов (ЖПТ), (вщантропошмш похщш) Бортева, Бортово, Бартова, Бартовская — ой кош м и в колиш ш х М осковськш, Тверськш, Пермськш, В’ятсыай губ. (Vasmer R G N 1,280,509,510), блр. Борць, Бурт (Bipbuia 59, 70), Бурта (м. Мшськ), хорв. Borta, Burt (Leksik 62, 84), пол. Birt, Bort, Borta, Borto, Burta, Burto, Byrt(SN I, 336,441, 442, 580, 597) ~ ст.-пол. шт‘чар1вник, маг’ (S. stpol. T/3, 178) та ш .

(ЭССЯ 3, 133), чеськ. Brt, Byrt (ЧП) .

Вщ антропошм1в под1бного типу важко вщмежувати назви поселень вщантропошмного походження на зразок Барти — в колишнш В’ятсьюй губ., Бурты (9) —в р1зних репонах Poci’, Бор- i ты — в колишнш Вшенсьюй губ. (Vasmer RGN I, 279, 510, 592) i под., в основу яких могла бути покладена й вщповщна апелятивна лексика. Сказане такою ж м1рою стосуеться й назви прусського племеш борты, барты, зафпссованого nia 1251 р. (Матузова, Наза­ рова 380,381) — слов’янсько!, судячи з кореневого вокал1зму. Вщомо, що разом з ятвягами вони воювали проти князя Данила Романовича^ПСРЛ II, 186) .

Дериващйна система пох1дних з основою *Въи- на антропон1мному piBHi досить розгалужена. К можна представити так:

*Въг1:оь, *Bbrtyga: укр. Буртига (КПУ Сум. 14,402), пол. Burtog (SN I, 580) .

22 До праслов’ янського антропошмного фонду / .

*Birtajb: укр. Бартай (Богдан 8), Бортай (Holutiak 70), рос .

Бортаев (ПОРА 437), Буртавв (ЖПТ) .

*Bbrtjb: укр. Бортей (Богдан 21) .

*Bbrtojb: рос. Бортоев (Память 1, 136) .

*Bbrtab, *Bbrt’ab укр. Барташ (КПУ Дон. 7, 197), Борташ (КПУ Ув. Дон. 12, 535), Бортяш (КПУ Поят. 1, 75), Берташ (Рв.;

Анк.), (похщне) Бортяхгвха — ойкошм у Волинськш обл., рос. Бертяшев (ЖПТ), блр. (похщне) Барташы — ойкошм у Мшсыай обл .

(Pan. Мш. 31— 32), пол. Bortaszek (SN I, 441) .

*Bbrtib: чеськ. Brti (ЧП), слвц. Brti (TZ Bratislava 39) .

*Bbrtoxa / *Bbrto§b: укр. Бартоха (КПУ Полт. 9, 767), Бортош (ОК1УМ), рос. Бортошко (ЖПТ), блр. Бертош (ЖПТ), пол. Bortosz, Burtoszek (SN I, 442, 580), ст.-слвц. Georgius Brto, 1625 p. (UFP II, 142), слвц. (похщне) Brtoovd — мшротопошм (Ninansk^ 150) .

*Bbrtub: ст-рос. Бартушев Даниил Иванович, 1622 р. (Весе­ ловский 25), рос. Бортушхт (КПУДн. 7,166), пол. Bortuszek( Rymut I, 164) .

*Въг1у§ь: укр. Бартиш, Буртиш (м. Миколшв) ~ д1ал. бартиш/ мн. ‘дерев'яш вила з п’ятьма рЪкками’ (Свтушок 44), рос. Бартышев (ЖПТ) .

*Bi»rtakb / *Bbrtab: укр. Бартаченко (Pami 2, 389), Бортах (Горпинич 312), Буртак (КПУ Терн. 3, 203), рос. Бартачев (КПУ Дон. 5, 46), Бортах (ЖПТ), Буртахов (СКТ 100), (похщш) Буртахи, Бортахова — ойкошми у колишнш Тверськш губ. (Vasmer RGN 1,591; Менде 128), ст.-пол. Bortak, 1380 р. (Rymut 1,64), пол. Burtak, BurtacZi Byrtak (SN 1,580,597), чеськ. Bartk (Bene 77), слвц. Bartk (Bemt 80) .

Щодо мотиващйних засад пор., наприклад, укр. дiaл. бортах ‘дурень, дурепа' (Приймак 449), ‘нерозвинена людина’ (Панцьо Матер1али 11, стаття бортавти), бортачох ‘дурачок’ (СМС 243), пол. д1ал. bortak ‘дурень’ (Buffa 134), слвц. д1ал. bortk ‘дурень’ (SSN 1,147), чеськ. (похьане) kobrtk ‘хто прийняв шшу Bipy’ (Barto424), ‘плуг для розрихлювання зeмлi’ (Sverk 135) .

*Bbrt’akb. рос. Бертяхов (ЖПТ), Буртях (Книги РФ X, 66), Бортяхов (РУС 56), (похщне) Бартяхи — назва поселения в ко­ лишнш Московськш губ. (Vasmer RGN I, 280), пол. Borciak (Rymut I, 54), Bortiak (SN I, 441), слов’ян. (похщне) Бортяхи — топошм у До праслов’ янського антропотмного фонду 23 / .

колишшй Вшенсьюй ry6.‘{Vasmer RGN I, 509) ~ укр. д1ал. бортяк ‘замковий вулик’ (Тищенко 13) .

*Bbrtikb: ст.-укр. Пашко Бортикъ, 1371 р. (Головацкий 8), Дмитрей Буртик, 1654 р. (ПК 1654 р.: 148), укр. Бортик (ТДХ 39), Бур­ тик (КПУ1Ф 3, 261), ст.-рос. (похщне) Бортиково, 1693 р. — назва поселения в колишньому Новгородському пов. (Курдюмов IV, 172), рос. Бортиков, Буртиков (ЖПТ), бяр. Бортик (м. Гомель), Бурщк (Б1рыла 70), под^Bortik ($N I, 443)* Бигак (Rymut I, 64) .

*ВъгШ$ь: ст.-укр. Iwaskp Burticz, XVI ст. (Жерела III, 56), укр .

Бартин (КПУ Дон. 4, 63), Бортич (СП 52), ст.-блр. Янъ АндрЪевичъ Буртичъ, 1567 р. (JIM 1/3, 602), блр. Борщч (Bipbuia 59), (по­ хщне) Бурщчы — ойкошм у Гродненськш обл. (Pan. Гр. 42), ст.-рос .

(похщне) Бортичи, XV| ст. — ойкошм у колишньому Суздальському пов. (Азовцев 187), слвн. Brti(ZSSP 62), хорв. Borti(Leksik 62), (похщне) Bartii — топошм (Im. m. 72). Нашмов1ршше, заголовне слово — патрошм на -/сь .

Дем1нутиви *ВъНъка, *Bbrtbko, *ВыТькъ в1дновлюються на основ! укр. Бортко (КПУ Од. 1, 362), Борток (КПУ Харк. 19, 94), (похщне) Буртки — топошм у колишшй Кшвськш губ. (Vasmer RGN I, 592), ст.-рос. (похщне) Бортки, XVI ст. — назва починка (НПК IV, 299), рос. Бортка (Михайлов 339), Бортков (КПУ Харк .

6, 501), Бортко (Лет. ГС 2004, № 12,40), Бурток — сучасне пр1звище, Буртков (м. МиколаУв), (похщне) Борткина — ойкошм у ко­ лишшй Смоленськш губ. (Vasmer RGN 1,509), ст.-блр. Ксюкъ Бортокъ, 1597 р. (АВКХГУ, 613), хорв. Bortk, Brtek, Bortka, Brtka (Leksik 62, 76), пол. Bortka, Bortko, Bortek (SN I, 441), Burtka, Burtko, Burtek (SN I, 580), Byrtek (SN I, 597) ~ bartek ‘груб1ян\ чеськ. Brtek, Brtko (ЧП), ст.-слвц. Joannes Brtko, 1625 p. (U FPII, 143), слвц. Brtek, Brtka (TZ Bratislava 39), Brtko (Kritof 219) .

*ВыЧьсь: ст.-рос. (похщне) Бартенево, Бортецово тожъ, XVII ст. — назва пустища в колишньому Углицькому пов. (П К У 17) .

*Birtukb, *ВъгГикъ: рос. Бортуков (КПУ Жит. Ю, 345), (noxumi) Буртюкова Новая, Буртюкова Старая — ойкошми в колишшй Уфимсьюй губ., Бартюки — топошм у колишшй Московськж губ .

(Vasmer RGN I, 280, 592), пол. Bortuk (SN I, 442) .

*Bbrtyka, *Bbrtykb / *Bbrtyb *Bbrtykjb\ укр. Бортика (м. МиколаУв), рос. БуртикЫ (PI Хере. 99), пол. Burtyk, Byrtyczak (SN I, 580, 597) .

24 До праслов’ янського антропошмного фонду / .

*Bbrtadlo: рос. Барталова ж. (НКП Мик. 29) .

*Вы1а1ь: рос. Бартсигев (м. МиколаУв) .

Bwtelb, *Вы1е1ь: укр. Бортель (КПУ Ув. Дон. 3,117), рос. Буртелов (ЖПТ), пол. Bortel, Byrtel (SN I, 441, 597), слвц. Bortel (TZ Bratislava 36) .

*Bbrtidlo: укр: Бартило (КПУ Кшв. 4, 112), Бортило (КПУ м. Кшв 1, 217); рос. Буртилов (PI Мик. 1, 603). v.. .

*Вы1о1ь: блр. Буртолик (ы. Баранович^, пол; 2tor/o/(N 1,442) .

*Вы*и1ъ, *Въг1и1ь: ст.-рос. Иван Бартулов, 1563 р. (Анхимюк 2004: 163), рос. Бартуль (САЛ 341), Бортулев (ТСК 78), Бартулев (КПУ Киров. 1, 66), Бертуль (КП Твер.), Буртулев (Pami 2, 458), (похщне) Бартули — топошм у Псковськш обл., блр. (похщш) Бартулево, Бартули (2) — назви поселень у колишнис Могильовськш та ВггСбЬькш губ’ (Vasmer RGN 1,280), хорв. Bortul(Leksik 62), (по­ хщне) Bartulii — топошм (Im. m. 72);

~ укр. дхал. бортуля ‘дурень, дурела’ (Приймак 449), ‘дурепа, дурна ханка’ (Пиртей 2004: 32), блр. д1ал. буртуль ‘великий товстий черв’як? (Крыуко 1976: 107) .

*Въг!у1ь: блр. Буртылъ (Б1рыла 70) .

*ВъгЬь1ь: чеськ. BortUk (Bene 122), слвц. Bortlik (TZ Bratisla­ va 36) .

*Въг1ипъ: пол. Burtym (SN I, 580), Burtim, Burtims — антропошми у прйбалтшських слов’ян (Trautmann АР 21). Формально це д1еприкметник пасивного стану вщ пел. *Ьъг1Ш пор., наприклад,, укр. д1ал. бургрйти ‘рити (землю)’ (Шило 63) та ш. (ЭССЯ 3, 132) .

*Въгитъ: укр. Бартомик (ОКТУМ), Бартам (КС Дн. 4, 29), Бартомець (КПУ Звитяжщ Кшв 4, 645), Буртаменко (КПУ Дон .

18, 354), пол. Bartomik, Bartum (SN I, 189), луж. Bartom (Wenzel II/l, 33). Заголовке слово вщапелятивного походження, мотивоване потенщйним щесловом *bwtti .

*Bbrtaivb, ^Bbrtanb: укр. Бартан (СП 36), Буртан (КПУ К и т. 2, 727), Батран (КПУ Зап. 16, 60) *Бартан (метатеза), рос. Бартанов (КП Керчь 1,502),Бортанов (КПУ Харк. 19,94), болг. (похщне) Бартйновото —мжротопошм (Първанова-Грьошел 80), хорв. Brian (Leksik 76), ст.-пол. Bortn, 1404 р. (Rymut I, 64), пол. Burtan (SN I, 580), Burtan (SN I, 580), чеськ. Brian (Kotik 151), Brian — родове r iM4 (Horak 184), слвц. Brtan (LO 27). 1з заголовною праформою До праслов'янського антропоммного фонду / .

можна пов’язувати генезис «таемничого» етношма буртани, який локал1зували в райош Боспору Юммершського (Тунман) i вщносили до шдоаршського лексикону (Трубачев 231— 232; Стрижак 59) .

*Въгйпъ: рос. (похщне) Бортиново —топошм у колишнш Петербурзькш губ. (Vasmer RGN I, 592), слвн. Brtin (ZSSP 62) .

*Вы1опъ, *ВъгЩпь: рос. (похщне) Буртоново — ойкошм у колишшй Вологодсыай губ. (Vasmer RGN I, 592), хорв. Brton (Leksik 76), пол. Borto, Burton (SN I, 442), ст.-слвц. Benek Brton, 1625 p .

(UFP II, 200) .

*Въгишъ, *Въгйть: ст.-укр. Bortun, XVI ст. (Жерела 1, 45), укр .

Бартун (КПУ Хм. 10, 22), Бортун (КПУ Жит. 8,56), Батрун (Переможщ Вш. 4, 625) *Бартун, рос. Бартунев (КПУ Зап. 9, 37), Бортунов (КС Дн. 4, 32), пол. Borturi (SN I, 442), чеськ. Brtoun (ЧП) ~ укр. д1ал. бортун ‘ополоник — хвостата личинка жаби’ (Никончук 154) .

*Bbrtyiib: рос. Бартынев (ЖПТ) .

*Bbrtbiib(jb): укр. Бортний (Богдан 21), Буртний (Горпинич 395), (похщне) Бортнхв, втори чн о Бортновъ, 1453 р. — топошм у Волинськш обл. (Шульгач 2001: 17), ст.-рос. Тренька Савинъ с. Бортнинъ, 1631р. (ПС I, 118), (похщш) Бортнево, 1319 р. — назва урочища в Тверськш земл1 (ПСРЛ V, 209), Бортенцово, XVI ст. — ойкошм у колишньому Тверському пов. (П К М Г1/2,190), рос. Бортной (КПУ Дн. 7, 395), Бартнов, Бортнев, Бортной (ЖПТ), Буртнев (Рязан. КП 1, 196), (похщш) Бортнево (2), Бортново Большое, Бортново Малое — ойкошми в колишшх Московськш, Ярославсъкш, Владимирськш губ. (Vasmer RGN I, 510), пол. Burtny (SN I, 580), чеськ. Brtna (M oldanov 34). Щодо мотивацп пор. апелятивну лексику, з1брану пщ гаслом *bbrtbnb(Jb) (ЭССЯ 3, 134) .

*Вы1ьшкъ: ст.-укр. Бортникъ, 1606 р. (АЮЗР VI/1, 323), Fedko Bortnyk, 1630 р. (Фотинский Очерки 22), укр. Бортник (СП 52), Буртник (КПУ Киров. 1, 1235), ст.-рос. Илья Бортников, 1442— 1462 pp. (Каштанов 1970: 357), Ондрюшка Ларионов Бортник, 1697 р. (Мосин 63), рос. (похщш) Бортникова (6), Бортниково (20) — топошми в р1зних репонах (Vasmer RGN I, 509— 510), блр .

Бортшк (Bipbuia 59), ст.-пол. Burtnik, 1644 р. (Rymut I, 64), пол .

Bortnik (SN I, 441), чеськ. Brtnik (ЧП), слвц. Bortnik (TZ Nitra 7) .

Да праслов’ янського антропошмного фонду / .

За матер1алами М. Фасмера, на схщнослов’янських теренах функцюнувало 30 топошм1в Бортники (Vasmer RGN I, 510). Цей же антропошм мотивував назви поселень поза межами схщносло­ в’янських терешв, пор., наприклад, Буртники, 1562 р. — назва мкта в JliBOHU (Пск. летописи II, 249), Bartniki (6) — топошми в Полыщ (NMP 1,90-91) .

3i слов’янських мов запозичено сучасне литовське пр1звище Bortnikas (LP I, 293) .

Стосовно апелятивного пщгрунтя пор. укр. д1ал. ббртшк ‘паач н и к ’ (Лисенко 35), ст.-пол. burtnik ‘ворожбит, чародш’ (S. poi .

II, 514) та iH. (ЭССЯ 3, 134). Слово бортник на позначення професи фшсуеться ще в давньоруських л тш и сах (Кочин 32), саме ж бортництво належало до найдавнииих промисл1в слов’янських пле­ мен (Сержпутовский 13— Щепанская 62— 34; 68) .

Похщш з 1ншими консонантами суфпссальних морфем:

*Bbrtosb, *Bbrtosb: укр. Бартос (ЖПТ), пол. Bortos, Borto (SN I, 442) .

*BTrtusb: укр. Бортусенко (ЖПТ), рос. Бартусов (ЖПТ), (похщне) Буртусово — ойкошм у колишшй Тверсьюй губ. (Vasmer RGN I, 592), пол. Byrtus (SN I, 597), чеськ. Brtus, Byrtus (ЧП), слвц. Byrtus (TZ Bratislava 44) .

*Bbrtysb, *Bbrtysb: блр. Буртыс (Bipbuia 70), пол. Borty (SN I, 442), чеськ. Bortysek (Bene ПО) .

*Bbrtatb(jb): (похщш) укр. Бартат1вка — гщрошм у басейш Дшстра (с. Bapmamie Городоцьк. р-ну Льв.; СГУ 34), пол. Bortatycze — топошм (NMP I, 306) .

*Bbrt, -t-: укр. (похщне) Бортятине — назва поселения на Львiвщинi .

*Bbrtotb: хорв. Bortot (Leksik 62) .

*Bbrtavb(jb): укр. Бортавець (КПУ Вш. 1, 40), пол. Burtaw (SN I, 580) ~ укр. д1ал. бортйвий ‘дуплавий’ (Пшаш, Галас 16) .

*Bbrtovb(jb): укр. Буртовий (КПУ Вш. 1, 602), рос. Бортовой (КПУ Ув. Дон. 4,94), Буртовой (КПУ Ник. 8,164), хорв. Brtov (Leksik 76), пол. Burtowy (SN I, 580);

~ укр. д1ал. (похщне) бортовйк ‘вулик-дуплянка, встановлений вертикально’ (Тищенко 13), рос. д1ал. бортовйк ‘бджоляр’ (СРГК 1, 101) .

До праслов’ янського антропотмного фонду 27 / .

*Bwtva: ст.-рос. Денис Семенов сын Бортвин, 1601 р. (ЗХ), Се­ мейка Бортва, 1665 р. (Тобольск 42), рос. Бортвин (РУС 56), (похщне) Бортвичи — ойкошм у колишнш Калузьюй губ. (\&smer RGN I, 509), чеськ. Brtva (ЧП);

~ *bbrtva (ЭССЯ 3, 132) .

Можна реконструювати також поодиною композита прасло­ в’янського р1вня:

*BirtodSjb: пол. Burtodziej (SN I, 580), (похщш) Bartodzieje (12) — топошми (NMP I, 91— 92), чеськ. Bartodej (Bene 96). Сюди ж слов’ян. Антоний БартодЪйасий, XVI ст. (АВК II, 197) .

*BbrtoQSb: рос. (поюдне) Бартаусово — ойкошм у колишнш Псковськш губ. (Vasmer RGN 1, 279) .

Можна вщновити деяю архаТчш префшсальш архетипи:

*АЬыТь: чеськ. Abrt (ЧП) .

*Bobbrta (*Pobbrta): ст.-укр. Васил Боборта, 1649 р. (Реестр 253), слов’ян. Бабарта (Магницкий 31) .

*ebbrtb: укр. Чибарт (ТДУ 108), чеськ. abart (ЧП) ~ рос. д1ал .

чебортатъ ‘бурмотгги, нерозб1рливо говорити’ (СРГСУ 7, 20) .

*Kabbrtb / *КоЬы1ъ: укр. Kfapm (Горпинич 386), чеськ. Kdbrt, Kubarty Kubrt (ЧП) ~ чеськ. д1ал. kobrtaf ‘перевертата, розкидати сшо’ (Barto 148), kobrtak ‘ошийник’ (Sochova 247) .

*РаЬы1ъ: слов’ян. Паборт (ЖПТ) .

*Podbbbrtbnbjb: укр. Шдбуртний (КПУ Полт. 5, 200) .

^Skabbitb: рос. Скаборт — сучасне пр1звище;

~ (noxiaHi) укр. д1ал. пошкабуртать ‘впасти вщ удару, з розгону поточившися’ (Курило 29), шкобиртати Чти, плентатися’ (Чабаненко Словник 4,237), чеськ. dokobrtatse ‘з трудом дшти, йти спотикаючись’ (Machek612) .

*Sbbrta, *SQbbitb: слов’ян. (похщне) Субортовичиу 1567 р. — ойкошм у колишнш Вшенськш губ. (ЛМ 1915: 671; Vasmer RGN VIII, 623), хорв. ubrt (Leksik 664), слвн. ubrt (ZSSP 625), чеськ .

ubrt, ubrta (ЧП), пол. Szubart (SN IX, 354) .

*ebbrta, *ebbrtb: ст.-укр. Кузма Шобуртенко, 1649 р. (Реестр 74), блр. Шаборт (м. М1нськ), рос. Шебарта — сучасне пр1звище, слвн. ebart (ZSSP 595), пол. Szybart (SN IX, 388). Очевидно, сюди належать укр. Жибарт (КПУ Рв. 3, 12), Жиборт (КПУ Од. 2, 853), Жибурт (КПУ Дн. 1, 49), рос. Жиборт, Жибурт — сучасш пр1звиДо праслов*янсъкого антропошмного фонду / .

ща, слов’ян. Жабуртович (ЖПТ) — як форми з одзвшченням анлауту. Стосовно мотивацшних засад зшлемося на укр. д1ал. шубортати ‘рити, кодатися, порпатися; шукати’ (ЕСУМ 6,484), рос. д1ал .

шибарта (про людину) ‘паскуда’ (Гоголь 8, 407) .

*Zabbrtb: рос. Забирт (Память 2, 91) .

У контекст розглянутих власних назв вписуеться й етношм буртаси — об’еднання племен V— ст. у Середньому та НижньоXI му Поволж1. Перюд розкв1ту цього племшного союзу припадае на VIII— ст., коли етнос локал1зувався в середнш течи ПравобережX Н01 Волги (в межах сучасних УльяновськоУ та Саратовсько! обл.) .

За свщченням арабських джерел, буртаси займалися землеробством, скотарством, полюванням, бортництвом, вели жваву торпвлю хутром (БЭ 7, 511) .

Стосовно етшчно! належност! буртас1в та походження самого етношма в наущ немае одностайност1. 1х вщносили до тюрюв, ipaHuiB, татар, фш но-yrpiB (Заходер 1, 230— 251; Попов 11—121;

Полесских 67; Добродомов 1986: 119—129; Добродомов 1990: 64— 70; Бушаков 94—103; Бубенок 69— Бегунов II, 315, 412; Гордеев 85;

246; Калинина 108—113 — з лггературою та ш.), хоча при цьому зазначалося, що буртаси— це все-таки загадка (Попов 1948: 210) .

На наш погляд, етношм буртаси можна пов’язувати з особовою назвою Бъртас, яка знаходить пщтвердження в слов’янському aHTponoHiMiKOHi, пор.: укр. Бартас (КПУ Ник. 2, 307), Буртас (КПУ BiH. 1, 562), Бартасова (вар1ант Бертасова) — назва балки в басейш Кальм1усу (СГУ 34), ст.-рос. Яков Буртас, 1685 р. (АГП 1, 147), рос. Бартасов (Память 2, 137), Буртас (КЛ 2005, № 40— 52, 35), Бертасов, Буртасов (ЖПТ), (похщш) Буртас (4), Буртасы (5), Буртас Большой, Буртас Малый Новый, Буртас-Касы, Буртасы Большие, Буртасы Малые, Буртасы Нижние, Буртасы Полевые — топошми в колишшх Казансьюй та Пензенсыай губ., Буртасово — топошм у колишнш Костромськш губ. (Vasmer RGN 1, 592), Буртас — орошм в Карагандинсыай обл. Республ1ки Казахстан (СНОО 52), Буртас, Буртасская — гщрон1ми в бас. Оки (Смолицкая 252), пол. Bartos, Bortasw (SN I, 184, 441), чеськ. Bartasovd ж .

(Bene 61) *Bbrtasb .

У д1алектах росшсько!’ мови фпссуеться аналопчний апелятив — буртас, мн. буртаса, буртасы'‘цилищр \з березового лубу з До праслов’ янсъкого антропотмного фонду /. 29 дерев’яним дном i кришкою, який використовують для збер1гання та перенесения сипучих i рщких продукта’ (СГРС 1, 224), ‘посу­ дина з бересту’ (СРНГ 3, 298). Спроба поясните його з саамського першоджерела (Мищенко 106) неприйнятна 3i структурно-фонетичних м1ркувань .

На думку Д.1.1ловайського, здавна в основу назви племеш чи народу могло бути покладено ш ’я його вождя чи ватажка. Так, за свщченням Прокошя Кесаршського, в гунського царя було два сини — Утургур та Кутургур, 1менами яких було названо дв1 части ни цього народу. Йордан свщчив, що в острогота був цар Острогота. Як писав Костянтин Багрянородний, один i3 п’яти брата, який княжив у хорвата, звався Хорват. Саксон Граматик сповпцав, що в гун1в був цар на 1м’я Гун, а в нього брат — теж Гун (Иловайский 1886: 67— 68). Додамо до сказаного, що назва сельджуки — вщгалуження тюрюв-огуз1в X— ст. — виникла вщ особового iMeHi родо­ XI начальника династи Сельджук, що стояв на чол1 цього племеш (БСЭ XXIII, 606). Етнонш болгари, за шформащею аношма VIII— ст., IX виник вщ 1 мен1 вождя племеш (фщарха) Булгара. Цю вераю не­ одноразово повторювали в1занпйськ1 автори X— XIV ст. (Литаврин 214). Однаково — Шалва — 1менувалися назва давнъо! держави в Захщнш 1ндй (Раджастан) та п цар (Махабхарата 599, примтси) .

Основою для перенесения апелятива буртас до сфери антроnoHiMii* могла стати виробнича д1яльшсть, рш занять, як, наприклад, це припускають для назви жител1в п1вденно-схщних кашуie — Kurbani, мотивованоУ назвою ремесла (виготовлення посу­ ду — курбан1в), пор. пол. korban ‘к о т и к ’, Д1ал. ‘ко ти к, козуб 13 кори’, kurbanka ‘конусопод1бна корзинка з кори’, кашуб, kurhan ‘глиняний горщик’ та ш. (Козлова 1997: 119) .

Стосовно словотв1рноУ модел1 на -ас *-asb, то вона досить про­ дуктивна у слов’янсьюй антропоншй i простежуеться в ycix лексико-словотв1рних мжросистемах, орган1зованих на зразок кореневих структур tbit, tbit. Пор., наприклад, пел. *Kblbasb, *KbIdasb, *Kblgasb, *Kblmasb, *Kblnasb, *Kbltasb, *Kblvasb, реконструйоваш P.M. Козловою (КазловаШ, 29,80,130,182, 247, 301,311). Этаким самим ycnixoM можна вщновити й ряд праформ з коренем *Въг-, який континуе *Bbr-t-asb. Пор. хоча б: *Bbrbasb укр. Бурбас (КПУ Хм. 1,415), Барбас (КПУ Харк. 17,98), Борбас — пр1звисько (Вол.;

До праслов’ янського антропоюмного фонду / .

Анк.); *Bbrdasb рос. Бурдасов (КПУ Луг. 4, 236), укр. Бардас (КПУ Дн. 8, 222), Бордас (КПУ Ник. 4, 271); *Bbrgasb укр. Бургас (КПУ Дон. 4, 100); *Bbrkasb рос. Буркасов (КПУ Дон. 11, 196); *Bbnnasb укр. Бурмас (КПУ Терн. 3, 81), Бармас (КПУ Од. 2, 20); *Bbmasb укр. Бурнас (КПУ Харк. 2, 88) i т. п .

На користь верен про слов’янську генезу назви буртаси евщчить i булгарсько-татарська оповщь, за якою Булгар i Буртас були рщними братами, синами легендарного богатиря Кумана, абоАлпа (Гре­ ков, Калинин 108—109; Гарипова 308). Це досить важливе евщчення генетично! спорщненост1 булгар i буртаЫв набувае ще бшьшоУ ваги, якщо взяти до уваги верспо про слов’янське походження eTHOHiMiB булгары (болгары, българы) та куманы, яку переконливо обстояла Р.М. Козлова (Казлова I, 53— Казлова III, 228) .

57;

Похщш з коренем *Съ1х- / *bl-

Етимолопчш гшзда з основами *съ1х- / *Съ1х- / / *сь/- / *blвиявилися наетшьки зруйнованими, що про них навпъ не згадуеться в Этимологическом словаре славянских языков та Sowniku prasowiaskim. Лише в одному з том1в каттально! пращ Р.М. Козлово! наводяться поодиною ономастичш факта, на niacTaei яких реконструйовано пел. *Сь1 хоуь (-а, -о) та *Съ1хугь (*Сь1хугь) (Казло­ ва III, 274). Як показуе з1браний нами мaтepiaл, цю лексичну миеросистему можна подати значно повшше. Так, пел.

*Сь1хъ вщновлюеться з урахуванням регулярних фонетичних реатзацш, а саме:

рос. Челхов — ойкошм у Брянсыай обл., Челхов — назва яру в межових документах XVI— XVII ст. (Кусов 334) — деривата з посесивним суфпссом -ов вщ основи Челх, луж. elch — антропошм (Zberka 42). Якщо ж узяти до уваги pi3HOMaHi™i фонетичш модиф1кацп, притаманш структурам tbit, то сюди можна долучити: а) укр .

Цовх — пр1звище в м. Володимир-Волинський, i3 *Човх(цокания);

б) укр. Челех (НКП Дон. 2, 359), Цевух (СКТ 767) *Чевух, Челах (КПУ Ув. Дон. 15, 669), рос. Чолохов (м. Володимир-Волинський Вол.), Челахов (Зап.), елвн. elich (ZSSP 87), пол. Czelech, Czelach, Czetach (SN II 269, 270, 298) — секундарш форми, в яких розвинувся вставний голосний т е л я плавного i яю, вщповщно, сягають проI. До праслов’ янського антропошмного фонду 31 тотишв * Чевх, * Челх, *Чолх, *elch, *Czech; в) рос. Чеуховка — гщрожм у бас. Оки (Смолицкая 95), укр. Чаюх — сучасне пр1звище (Пура Край 3, 269) i под., яю зводяться до первкжих *Чевховка, * Чавх (останне через стадда * Чаух i3 м1жвокальною епентезою -у-);

г) укр. Чох (Пура Край 3, 271) *Чолх, Цух (Горпинич, Бабш 127) *Чулх, ст.-рос. Иван Дмитриевич XVI ст. (Веселовский 358) *Чулха та ш. — як форми з абсорбованим плавним .

Стосовно потенщйних апелятив1в-мотиватор1в пор., наприклад, укр. д1ал. чймха ‘пучок, жмут; чуб’ (ЕСУМ 6, 321), рос. д1ал .

чамха ‘гниль ?’ (СВГ 12, 16), чдуха ‘юнь чалоУ мастГ (СГРС 5, 262) *чалха .

Щ ж фонетичш явища (особливо поглинання плавного) спо­ радично вщобразилися в гшзд1 пох1дних, яке можна представити таким чином:

*Сь1хапъ, *Сь1хопъ, *Сь1хъпъ, *Сь1хипъ — деривати з вар1антними суф1ксами -апъ, -опъ, -ъпъ, -ипъ, -ипа, яю континують укр .

Чолхани — ойкошм в 1вано-Франк1всыай обл. (сучасне с. Межир1ччя), Чехлам (Лгг. ЖС 2010, № 2, 72) *Челхан (метатеза), рос. Чеханов — пр1звище в м. Луцьк, i3 *Челханов, Чехлунов (КП Твер.) *Челхунов чеськ. ejchan — пр1звище (ЧП) *Сь1хапъ\ укр. Цухонова — назва потоку в 1вано-Франювсьюй обл., яка продовжуе перв1сне Чухонова Чулхонова *Съ1хопъ\ укр. Чухн1в — назва яру вщантропошмного походження в бас. С1верського Д1нця, i3 * Чулхн1в *Сь1хьпъ; укр. Чехун (СТА 258) *Сь1хипъ .

Пел. *blxoma, *blxonn — пасивн1 д1еприкметники Tenepimнього часу на *-o-/w-, як\ опосередковано св1дчать про потенц1йн1сть д1еслова *blxti, — в1дновлюються на основ! антропошм1в рос. Чехомов (КПУ 1Ф 3, 164) *Челхомов, Чухламин (КПУ Луг. 2, 421) *Чулхомин, пол. Czechumski (SN II, 265) *Czech-om-ski. Пор. тематизоване *blxati, яке континують укр. д1ал. чемхати ‘квапитися, бити’, чймхати ‘смикати, щипати; посшшати, 6irra’ (ЕСУМ 6, 295,321), чимхати ‘швидко йти’ (СБук. Г 642), ч/мхати ‘т. с.* (MaiiiB 511) *челхати (незаконом1рна асимишц1я плавного), блр. д1ал. чбмхаты ‘повшьно рухатися, плестися’ (ДСБр. 255), в.-луж. elcha ‘тинятися без дша; байдики бити’ (Трофимович 19). 1з *blxati пов’язане пел. *blxadlo рос. Чехвалов (КП Алтай 2, 399) *Чевхалов (метатеза), пол. Czemchajo (SN II, 270) .

32 I. До праслов’ янського антропотмного фонду

Трупу субстантив1в об’еднуе консонант -г- у вар1антних суфжсальних морфемах:

*blxara, *Сь1хагь, *Сь1хагъ: укр. Чехар (Панцьо 123), ст.-рос .

Чухарев, 1564 р. (Веселовский 358), рос. Чехарин (СП 383) — фор­ ми з абсорбованим плавним, слвн. elichar (ZSSP 87) *elchar .

*blxora: ст.-рос. Тимошка Чухора, 1496 р. (ПКОП 56) *Чулхора .

*blxura: укр. Чахура (Богдан 31), пол. Czechura (SN II, 265) ~ укр. д1ал. чохур ‘стовп, на яюм сушать глечики, горшки’ (СБук. Г 650) *чолхур .

*Сь1хуга: укр. 4exipa (СП 383), пол. Czechyra (SN II, 265) — фор­ ми з аналопчним фонетичним розвитком .

На основ! поодиноких фжсашй вщновлюються пел. *blxab, *blxob: укр. Цехаш, Цехош (Богдан 30) *Челхаш, *Челхош .

Потенцшнють ад’ектив1в i3 консонантом -/- у суф1кс1 можна прошюструвати таким чином:

*blxatb: укр. Чехлат (Од.) *Челхат, рос. Чухлатов (КПУ Харк .

14, 316) *Чулхатов (метатеза) .

*blxotb: пол. Czechot (SN II, 265) *Czechot та ш .

*blxQta, *blxQtb — активш д1еприкметники тепер1шнього часу (до йотацй): укр. Чухут (AK 1, 289), Чехут (Богдан 33), Чехута (СТА 258), рос. Чехутин (СП 383), яю постали в результат!

абсорбцй плавного, тобто з первюних *Челхут9 *Челхута, *Челхутин .

Гшздо з коренем *Сь1х- генетично пов’язане з *bl- *blxj- .

У науков1й л!тератур1 вщновлено декшька компоненте лексикословотв!рно! м1кросистеми з щею основою: *bla, *blb, *blevb, *blica (Казлова III, 274). Наявний у нашому poзпopяджeннi матер1ал пщтверджуе над!йн!сть цих реконструкцш, !люструючи У х значно багатше, i в той же час дозволяе вщновити деяю !нш1 праслов’ян сы а архетипи. Так, потенцш ш еть пел. *bla, *blSb п!дтверджують укр. Чауш (СП 378) *Чалш, блр. Чеушев (ЖПТ), пол. Czausz (SN И, 262) *Czasz, Czawsz, Czowsz (SN II, 262, 301);

ст.-рос. Чешов, 1495 p. (Тупиков824)*Челшов9блр. Чышев1ч (Б1рыла 456), (похщш) Чейши, Чешлиу Чушли — ойкошми в колишнш BiTe6cbKift губ (Список Вит. 221,333,360); ст.-рос. Аника Челышев, 1579 р. (Полякова 244), рос. Чалыш (СКТ 874) ~ рос. д1ал. челы'ш До праслов’ янсъкого антропошмного фонду 33 / .

‘маленький гриб’ (НОС 12, 43), чеськ. eli (ЧП), пол. Czaysz, Czelesz(SN II, 250— 269) — вар1анти зсекундарними голосними тел я плавного; пор. ще укр. Чайшук (Богдан 32) — патрошм на -ук вщ базового Чайш *Чалый *Чалш (солодкозвучнють) .

Матер1ал антропошмного р1вня евщчить про ймов1ршсть демшутив1в:

*blakb: укр. Чушак (Радюн 16), рос. Чишаков (Горпинич, Коршенко 253) — форми з абсорбованим плавним .

*blikb: укр. Чевшик (Горпинич 369), Чимшик (Горпинич 132) *Чилшик (асимщящя плавного), Чешик (СП 384), ст.-рос. Михейко Чушиков, 1682 р. (Полякова 254) .

*bl$bkb: ст.-рос. Ивашко Федоров сын Четкое, 1623 р. (Поля­ кова 248) *Челшков, пол. Czeluszek (SN II, 270) *Czelszefc .

Укр. Иванъ Чемшитъ, 1765— 1769 рр. (МПР83), Чемшит (ЖПТ), сучасне Чимшит (Горпинич 145) продовжують пел. *blitb. Стосовно структури пор. *Belito, *Gbrbitb, *Uubitb i под .

Скупий матер1ал пропр1ального р1вня дозволяе вщновити похщн1 з консонантним -л- у суфжсальшй морфем!*:

*blbnb — субстантивац1я ад’ектива *Сь1§ыгъ{/ь)\ укр. Чишнюк (СП 385) *Чилитюк, блр. Чауштк (Bipbuia 449) .

*blani»: укр. Чавушан (Пура СПР V, 173) * Чавшан (секундарне -у-), Чухшан (КПУ Харк. 10, 341) *Чувшан, ст.-рос. Осиновский Петрушка Самсонов сын Чумшанов, 1623 р. (Полякова 252) Чулшанов (i3 реал1защею -У- - ’ел- -ул- -ум-), рос. Чаушанский (КПР250) .

*СьШпъ: рос. Чемшинов (ЖПТ) * Челшинов .

На основ! ст.-рос. Первой Чиширевъ, 1677 р. (Доп. АИ IX, 75) *Чилширееъ можна вщновлювати пел. *blSirb .

Ст.-рос. Чушило, 1565р. (Тупиков433)*Челшилоконтинуепел .

*blidlo — дериват на -dlo вщ потенцшного *bliti, пор. укр. д1ал .

чемшйти ‘ковзати’ (ЕСУМ 6, 295) *челшйти .

Проанал1зований матер1ал св1дчить, що в структурах tbit а) гру­ па «голосний -ь- + плавний -/-» могла машфестуватися в -ел-, -ал-,

-ал-, -ал-, -ул-\ б) у кожному з лексикал!зованих BapiaHTie потенцшно можливе поглинання плавного; в) спостер1гаеться асимшятивна замша -л- -м-, поява секундарних голосних п1сля плавно­ го, а також перехщ -л- -л’- -й-. 3 урахуванням цих явищ у npoueci До праслов'янського антропошмного фонду 34 / .

освоения нових джерел фактичного матер1алу заявлеш етимолоriHHi гшзда можуть бути представлен! значно повшше .

–  –  –

Етимолопчне гшздо з коренем *bls- належить до релжтових i, наскшьки вщомо, сповна не описаних. В етимолопчних словни­ ках слов’янських лексичних старожитностей воно не представлене взагаль Лише окре\п його складники (пел. *Сь1въта (*Ськьта), *СьЬьпъ, *blsovb) знаходимо в (Казлова III, 206). Головна причина цього, на наш погляд, у тому, що основа *bls- досить вразлива з формально! точки зору, а тому нелегко з1брати докупи етимолопчно нер1вноцшний, на перший погляд, фактичний матер1ал .

Базов1 *blsa ж., *blsb ч. найпродуктивнине вщобразилися в склад1 антропошмн. IxHi слщи простежуються в: укр. Човс (Богдан 37), Чавс (с. Велию Мости Сокальськ. р-ну Льв.; Анк.), Чевс, Чивс (Чучка 599, 604), Чьовс — пр13висько (Негрич 200) — форми i3 заKOHOMipHHM для украшомовно! територп переходом -ь/- -ел-

-ое-; сюди ж ст.-укр. Чоус, 1692 р. (ДГМ 1019), укр. Чоус (Горпинич, Тимченко 302), Чаус (СП 376) *Чолс, *Чалсу ст.-рос. Семен Чеусов, 1564 р. (Веселовский 563), Михалко Чоусъ, 1608 р. (Харузин 1890:415), Афанасий Григорьев Чеус, 1624 р. (Веселовский 563), Федка Чаусъу 1650 р. (Железнов 56), Чельсов, XVII ст. (Пясецкий Ист. очерки76), рос. Чаусов(ЖПТ), Чеусов(ЖПТ), елвн. avs(ZSSP 86), хорв. ajsa, us, usa (Leksik 105, 117), пол. Czaus, Czous, Czals (SN II, 250, 262, 301) .

Ст.-укр. Чегусъ (АЮЗР VI/2, 58), укр. Чегус (м. Ковель Вол.;

Анк.), блр. Чавус (Bipbuia 444), рос. Чегус, 1790 р. (Пам. СИ I, 424) i под. — форми з штервокальними епентезами — теж зводяться до * Чаус, * Чеус * Чавс, * Чевс .

Пор. також укр. Челес (Пура СПР V, 174), блр. Чевес (ЖПТ), рос. Чолос (Лгг. АД 2003, № 3, 116), Чавес (Лет. ГС 2005, № 5, 35), Чавус (КПУ Ник. 3, 141), пол. Czalis, Czelis (SN II, 250, 270), чеськ .

Colas (ЧП ) — ф онетичш вар1анти з секундарними -е-,

-/-, -а-, i3 *Челс, *Чавс, *Czels, *ols. Пол. Czus (SN II, 295) може тлумачитись як метатезний вар1ант первюного *Czus .

I. До праслов'янського антропотмного фонду 35 Цитком законом1рно, що основа *bls-, поширена в склад1 aHTponoHiMie, широко реал1зувалася в назвах поселень, особливо на схщнослов’янських теренах. Пор.:укр. Чаусово Забугское, Чаусово Казенное — на Подиип, Чаусы — на територп Галичини й у колишнiй Чернизвськш губ., Чаусов (3) — на Дону, блр. Чаусы ( Чавусы), ЧаусскаяЗабегаевка — вколишншМогильовськшгуб., ст.-рос .

Чеусова, XVI ст. — в колишньому Тульському пов. (ПКМГ 1/2, 1235), рос. Чаусова (2), Чаусово, Чаусовка, Чеусово, Чеусы — ойкошми в pi3HHX регюнах (Vasmer RGN X, 51— 52), Чульсы — ойкошм у колишнж Рязанськш губ. (НМРГ 175) —деривати з суфжсом

-ов- у присвшнш функци та плюральш форми вщантропошмного походження. Стосовно антропошмно! мотиваци пор., наприклад, рос. д1ал. цёльсы мн. ‘поплавки з кори осокора’ (Клыков 111) *чёльсы .

До цього списку oHiMie слщ долучити: а) фонетичш р1зновиди з абсорбованим -л- на зразок ст.-укр. Богданъ Чуса, 1595 р. (АЮЗР VII/1, 50), укр. Чус (м. Луцьк) *Чулс, *Чулса, ст.-рос. Чусовъ Андрей Ивановичъ, 1672 р. (Тупиков 829), рос. Чус — пр1звисько (Вальтер, Мокиенко 607), Чусов (м. Луцьк) i под.; б) форми з так званим солодкозвуччям (-л- -л’- -и-), яке також притаманне структурам tbit: блр. Цейсин — назва фшьварку в колишнш Гродненськш губ. (Vasmer RGN X, И) *Чейсин (цокания) *Чельсин;

Чуес (Bipbuia 452) * Чуйс * Чульс\ в) форми з неоргашчною позицшною асимшяц1ею (лаб1ал1защею) плавного -л-, наприклад: укр .

Васил Чемса, 1723 р. (Швидько 111) *Челса, Чумос (м. Луцьк) *Чумс (i3 вторинним -о-) *Чулс, рос. Чемсо (Лет. ГС 2008, № 48, 41) *Челсо *blso .

Дериващйне гшздо з коренем *bls- не досить багате.

Серед його складниюв можна назвати:

*blsakb: укр. Чемсак (ТДУ 108) — форма з незаконом1рною лаб1ал1защею плавного, i3 * Челсак, рос. Чулсаково — ойкошм у ко­ лишньому Ростовському пов. (ВНР 33), хорв. usak (Leksik 117), пол. Czalsak (SN II, 250). В У основу покладено вщпов1дн1 апелях тиви, пор., наприклад, укр. д1ал. чемсак ‘моторна, жвава людина’, сшввщносне з чемсати, чимспти ‘швидко рухатись’, ‘бити щосили’, ‘чухрати’, ‘обдирати гшки i листя’ (Онишкевич 2, 365, 369), ‘чистити’ (Чер. 187) *blsakb4*blsati .

36 До праслов’ янського антропоммного фонду / .

*Сь1$апъ: укр. Чеусанко (НКП Мик. 181) *Чевсанко/ *Челсанко, ст.-рос. Чумсан Ясаков сын Костюрин, 1568 р. (Веселовский 357) * ЧулсаНу (похщне) Чумсаново — ойкошм у колишшй Костромсьгай губ. (Vasmer RGN X, 180) *Чулсаново .

–  –  –

Етимолопчне гшздо з коренем *dbld- / *)ъШ- у науковш лггеpaTypi сповна не описане, хоча воно багато вщображене в апелятивнш i пропр1альнш лексищ слов’янських мов.

Дв1 публ1каци юлькар1чноТ давностп, яга з’явилися незалежно одна вщ одно! (Коз­ лова 1994: 132— 135; Шулгач 1995: 76— 77), були першою спробою виявити сукупн1сть дериващйно залежних вщ *dhld- / *Dbld- лексичних факпв й осмислити 1х у структурно-етимолопчному плаш:

*dbld- (*Dbld-) розщнюються тут як продовження i.-e. *del- у стуneHi редукцп кореневого вокал1зму о-ряду, лшшно розширеного за допомогою детермшатива Таким чином, вони сшввщносяться з одиницями типу пел. *dblb- / *Dblb-y *dblg- / *Dblg-t *dblm- / *Dblm- та ш., яга ще чекають всеб1чного опису .

Нижче подаеться лексико-словотв1рна м1кросистема слов’янсь­ ких рефлекав псл. *Dbld- антропошмного р1вня .

Як свщчить з1браний нами фактичний матер1ал, окрем1 фонетичш процеси (особливо переход -л- -л- перед --, р1зномаштна вокал1чна реал1защя сонанта /, поява секундарних голосних, абсорбщя плавного тощо) однаковою Mipoio властив1 як украшським, так й шослов’янським рефлексам псл. *Dbld-, що свщчить про хронолопчну глибину самих фонетичних явищ .

Псл. *DbIda, *Dbldb, *Dbldo вшновлюються на ochobI:

ст.-укр. ДмитрикДылдя, 1595 р. (0 0 7 3 ), Грицько Дулуда, 1661 р .

(ЛРК 113), укр. Долд (КПУ Сум. 1, 97), Долда (КПУ Дон. 13, 137), Долуд, Долуда, Дулхда (Редько Словник 1, 322, 342) *Долд, *Долда (секундарш -у-, ч-),Дилда,Делда (записи наил) — пр1звиська, Дылъда (КПУ Зап. 14, 423) — форми з реал1защею ъ1 ил, ел, ыл\Дудла 1 Ро1 шпрений eapiaHT стати: Шульгач В.П. До праслов’янського антропошмного фонду (похщшзкоренем *Dbld~)/ / Foliaonomastica Croatica. Zagreb, 2006. T. 12— 13 (2003-2004). C. 505-521 .

I. До праслов'янсъкого антропотмного фонду 37 (Редько Словник 1,340) *Дулда (метатеза); ст.-укр. ХвгскоДында, 1649 р. (Реестр 64), укр. Донда, 1710 р. (Кузик 44) — пр1звисько, Данда (Радюн 17),Денда (НКЛ Чершг. 546), Динда (Панцьо 103), Дунда (СКТ 243) — форми з асимшящею (дентал1защею) плавного у позицп перед дентальним; Дсгадо, Довда (НЪкин 89,92),Девда (Горпинич \\),Довденко, 1773 р. (ОК1УМ) —формизнормальнимщодо правил юторично! фонетики украшсько! мови переходом ъ1 -овав-, -ев-); Добда (Горбач Красний Брщ XXI), Дебда (КПУ Сум .

13, 71) *Довда, *Девда — результат змшування звуюв близько!

артикуляцй; Дюлъдя (КПУ Дон. 16, 61),Дюньдя (КП Керчь 1, 775), (похщне) Дюнденко (КПУ Луг. 5, 281), Дзюндзя (КПУ Вш. 5, 34), Дзунда (Чучка \93),Дзундза (СП 119),Дзтдзя (запис наш),Дзтдзьо (Панцьо 103) — форми з р1зним ступенем пом’якшення денталь­ ного Д - (-д-) i подальшою африкатизащею, як i Дзюмдзя (Панцьо 103) *Дзюлдзя; Дыйда, 1872 р. (Матер1али 133) *Дыльдау Дуйда (КПУ Харк. 20,215) *Дульда (солодкозвучшсть); Дида (Радюн 25), Дода (КПУ Вш. 1, 426), яю постали з *Дилдау *Долда в результат!

абсорбцп плавного -л-; Делтда (PI Хм. 3, 537) *Делдау Долуд (Новикова 263), Долуда (РУС 130), Василь Дулуда, 1718 р. (ПМП 1718: 82) *Долду *Долда — форми з секундарними голосними та епентезою; Янда (Новикова 494) *Далда (редукщя анлауту за рахунок розвитку глайда; дентал1защя плавного);

ст.-рос. Василий Дылда Демидов, 1480 р. (Веселовский 105), вщображене в ойкошмах Дылдина, Дылдино — в р1зних регюнах (Vasmer RGN III, 156), Михаил Дунда, XV ст. (Веселовский 103), Иванко Денда, 1596 р. (МА31), Дындовъ Степанъ, 1609 р. (Курдюмов V, 57), Дувдов, 1616 р. (Селиванов 6) *Дулдов; Долд Долденин, 1646 р. (ДНАХ XV/3, 3), Василей Александровъ сынъ Даудовь, 1680 р. (Доп. АИ X, 156), Даудов, 1716 р. (ПМД 144) *Далдов, рос .

Долда (PI Дон. 3,426), Долуда (Лет. ЖС 2005, № 14-26,79), Делидов (ЖПТ),Дулидов (РУС 136) *Делдов, *Дулдов, Давудов (Новикова 235), Демдов (ЖПТ) *Дендов (результат змпнування сонорних

-м- / -«-), *Дюлъда ойкошм Дюльдина — в колишнш Пермськш губ. (Vasmer RGN III, 163), пдрошм Дюльдина — в бас. Ками л. Волги (Vasmer I, 673), Данда (КПУ Дон. 3, 140), Донда — один i3 обожнюваних легендарних предюв удмурпв (Шутова 464), *Ды//да топошм Дындино на Смоленщин1 (Vasmer RGN III, 21), Дындинский Починок — у колишнш Вологодськш губ. (Vasmer RGN III, 38 До праслов’ янського антропотмного фонду / .

158), Дондо (ПККГ 1888: 50), *Дюндя ойкошм Дюндино — в колишшй Смоленсыай губ. (Vasmer RGN III, 163), Дод (КЛ 2003, № 1-13, 68),Дода (САП 413) *Долд, *Долда,Дыда (Лет. ЖС 2006, № 1-13,61) *Дылда,Дзюдло (ЖПТ) *Дзюлдо *Дулдо (за рахунок глайда i подалыио! африкатизацй), Ялда (ЖПТ) *Дялда *Д/алда .

Сюди ж ст.-рос. Елдово, 1526 р. — назва пустища в колишньому Суздальському пов. (АФЗХ 143) *Делдово .

Антропошм *Dbldb був успадкований шородцями тих земель, яю свого часу увшшли до складу Росй, пор. його вщображення в назвах поселень Дунду-Нор — в колишнш Астраханськш губ .

(Vasmer RGN III, 145), Донды-Кар — в Удмурта та ш.;

блр.Дэлда (Bipbuia 142), Довда (м. Баранович!), Дондо (м. Могильов), *Дунда топошм Дунды Большие, Дунды Малые — в колишшй Вп-ебсысш губ. (Vasmer RGN III, 145), Дында (м. Гомель), Дынды мн. — пр1звисько (СБГ 4,109), Донда (Б1рыла 134), *Дюндя топошм Дюнди — в колишнш В1тебсыай губ. (Vasmer RGN III, 163), Дзшда, Дзюндзя (Bipbuia 131, 142), звщки ойкошм Дзюндзино — на Вп^бщиш (Vasmer RGN III, 16). Пор. щеДаудишки, 1646 р., Троки (АВК XXXI, 335) ст.-блр. *Дауд-ишки, освоене литовцями фоне­ тично та словотв1рно, Дундау млын, Дэндау груд, Дэндава града — мшротопошми в Гродненсыай обл. (Ламака 120);

болг. Донда, Дондо, Дунда (Илчев 179, 187), (похщш) Дундов мост, Дундова, Дундово кладете — мжротопошми в Карловско (Първанова-Грьошел 127—128). Сюди ж лоп чн о вписуеться Дауд — 'т’я булгарського военачальника, згаданого в 965— рр.966 у контеK русько-хазарських вшськових протистоянь (Бегунов I, CTi 342). Ця форма значима як один i3 найдавшших випадюв 6uia6iально! артикуляцп плавного;

елвн. Mochor Donda, 1367 р. (Мегкй 2013: 368), Donda — сучасне пр1звище (ZSSP 113), unda — пр1звисько (Luka 118);

схв. Данда, Дёнда, Дунда, Дунда, Дунда, Дундов (Речник IV, 50, 202; V, 24— 25). Рефлекси пел. *Dblda знаходимо й в шших класах OHiMie: дбнда — кличка кош, Дунда — божество (Речник IV, 536; V, 24). Останшй факт досить важливий, оеккпьки вж дае можлив1сть реставрувати фрагмент дохристиянського культового пантеону давшх слов’ян. Пор. i3 цього приводу однокореневе рос. д1ал. додбн ‘м1ф1чна icTOTa, якою лякають д1тей’ (СРНГ 8, 79) *долдон *dhldorib\ I. До прасров'янсъкого антропотмного фонду 39

–  –  –

Здано на складання 17.10.2014. Пщписано до друку 27.04.2015 .

Формат 60х84*/1. П а т р офсетний. Гарштура Таймс .

Друк офсетний. Ум. друк. арк. 32,0. Обл.-вид. арк. 39,5 .

Тираж 100 пр .

–  –  –

Вербич С.О. Гщрошмш басейну Верхнього Дшстра. Етимолопчний словник-довщник. К., 2007. 120 с .

Дослщження з ономастики: Зб1рник наукових праць пам’ят1 Олекая СильвестровичаСтрижака/ Вщп. ред. I.M. Железняк. К., 2008. 168 с .

Студи з ономастики та етимологи. 2008 / Вщп. ред. О.П. Кар­ пенко. К., 2008. 296 с .

Шульгач В.П. Нариси з праслов’янськох антропошми. К., 2008 .

Ч. 1.413 с .

Студи з ономастики та етимологи. 2009 / Вщп. ред. В.П. Шуль­ гач. К., 2009. 318 с .

Вербич С.О. Гщрошм1я басейну Середнього Дшстра. Етимолопчний словник. Луцьк, 2009. 234 с .

Студи з ономастики та етимологи. 2010 / Вщп. ред. 1.В. Сфименко. Луцьк, 2010. 452 с .

Железняк I.M. Слов’янська антропошмиса (вибраш стагп) / Вщп. ред. В.П. Шульгач. К., 2011. 288 с .

Студи з ономастики та етимологи. 2011— 2012 / Вщп. ред .

О.П. Карпенко, В.П. Шульгач. К., 2012. 352 с .

Пахомова С.М Еволющя антропошмних формул у слов’янських мовах. Ужгород, 2012. 344 с .

Вербич С.О. Гщронш1я басейну Нижнього Дшстра. Етимолопчний словник. Луцьк, 2013. 155 с .

Украшська ономастика: бiблioгpaфiчний покажчик / Вщп. ред .

С.О. Вербич. К., 2013. 364 с .

Габорак М. Т о п о ш м м Покутгя та деяких прилеглих територШ .

Етимолопчний словник-довщник. 1вано-Франгавськ, 2013.932 с .

Студй' з ономастики та етимологи. 2013 / Вщп. ред. О.П. Кар­ пенко, В.П. Шульгач. К., 2013. 320 с .

Данилюк О.К. С л о в н и к народнихгеограф1чнихтермш1в Волинь Вид. 2-е, випр. i доп. Луцьк, 2013.148 с .

Железняк I.M. КиТвський топошмжон / Вщп. ред. В.П. Шуль­ гач. К., 2014. 224 с .

Габорак М. Назви населених пункпв 1вано-Фрашавщини. Ети­ молопчний словник-довщник. 1вано-Франк1вськ, 2014.404 с .

Студйз ономастики та етимологи. 2014/Вщп.ред. В.П. Шуль­ гач. К., 2014. 256 с .

Шульгач В. П .

Ш95 Нариси з праслов’янсько! антропошми / В.П. Шульгач .

К., 2015. (Б1блютека украшсько! ономастики). Ч. II .

504 с. Б1блюгр.: с. 381—461 .

ISBN 978-966-02-7560-7 (загальний) ISBN 978-966-02-7561-4(4. И)

–  –  –






Похожие работы:

«Тюрин Павел Михайлович ТЕКСТОВЫЕ СКРЕПЫ ТАКИМ ОБРАЗОМ И ИТАК В СОВРЕМЕННОМ РУССКОМ ЯЗЫКЕ: ОСОБЕННОСТИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ И СЕМАНТИКИ Специальность 10.02.01 – Русский язык АВТОРЕФЕРАТ диссертации на соискание учёной степени кандидата филологичес...»

«Вестник Томского государственного университета. Филология. 2016. №3 (41) УДК 81’367.332.6 / 81'367.625.2 DOI: 10.17223/19986645/41/5 О.Г . Твердохлеб ОБЩАЯ ГРАММАТИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА КОНСТРУКЦИЙ С СОВОКУПНЫМ СУБ...»

«ПРАВИТЕЛЬСТВО РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ФЕДЕРАЛЬНОЕ ГОСУДАРСТВЕННОЕ БЮДЖЕТНОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ "САНКТ-ПЕТЕРБУРГСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ" ВЫПУСКНАЯ КВАЛИФИКАЦИОННАЯ РАБОТА на тему: Лексико-грамматические особенности современной шведской реклам...»

«МАРТЫНЕНКО Ирина Станиславовна СПЕЦИФИКА КОНЦЕПТУАЛИЗАЦИИ ЯЗЫКА В АНГЛОЯЗЫЧНОМ И РУССКОЯЗЫЧНОМ ДИСКУРСАХ В данной статье анализируются особенности концептуализации русского и английского языков в сознании их носителей...»

«Образец письменной части экзамена по английскому языку 1 курс 2 модуль Кол-во Баллы Удельный вопросов1 № Раздел Возможные задания за вес работы вопрос Чтение 1 . Прочитайте текст и установите 1 10 2 20% соответствие между подзаголовками 1-5 и частями текста A-H. 2. Прочи...»

«Министерство образования и науки Российской Федерации ФЕДЕРАЛЬНОЕ ГОСУДАРСТВЕННОЕ БЮДЖЕТНОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ "САРАТОВСКИЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ ИМЕНИ Н.Г. ЧЕРНЫШЕВСКОГО" Кафедра русского языка, речевой коммуникации и русского как иностранного Ирония и способы её...»

«ПРИКАЗ № П-17-4/СТ от 10.01.2017 г. О зачислении граждан на военную кафедру для обучения по программам подготовки офицеров запаса В соответствии с Положением о факультетах военного обучения (военных В соответствии с Положением о факультетах военного обучения (военных кафедрах) при федеральных...»

«РОССИЙСКАЯ АКАДЕМИЯ НАУК ИНСТИТУТ ЛИНГВИСТИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ НАУЧНЫЙ СОВЕТ РАН ПО КЛАССИЧЕСКОЙ ФИЛОЛОГИИ, СРАВНИТЕЛЬНОМУ ИЗУЧЕНИЮ ЯЗЫКОВ И ЛИТЕРАТУР ISSN 2306-9015 ИНДОЕВРОПЕЙСКОЕ ЯЗЫКОЗНАНИЕ И КЛАССИЧЕСКАЯ ФИЛОЛОГИЯ – XIX Материалы чтений, посвященных памяти профессора Иосифа Мои...»

«УДК 811.511.142 : 811.511.25 : 81'367.335.2 : 81'367.4 Н. Б. Кошкарёва " „ – —. ‡‚‡, 8, ‚·р, —, 630090 ‚·р „‰‡р‚ ‚р. р„‚‡, 2, ‚·р, —, 630090 E-mail: koshkar_nb@mail.ru ОТРАЖЕНИЕ КАК ВИД ПОДЧИНИТЕЛЬНОЙ СВЯЗИ В ЯЗЫКАХ С ВЕРШИННЫМ...»







 
2019 www.librus.dobrota.biz - «Бесплатная электронная библиотека - собрание публикаций»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.